Умови завершення
Навчальна дисципліна «Сільськогосподарська мікробіологія»
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік чисельності мікроорганізмів. Ідентифікація мікроорганізмів»
Мета заняття: Оволодіти основними прямими та побічними методами обліку чисельності мікроорганізмів у ґрунті, засвоїти методику приготування послідовних розведень, висіву на елективні живильні середовища та первинної ідентифікації виділених культур за морфологічними, тинкторіальними, культурними та біохімічними ознаками.
Навчальні
цілі та компетентності:
· Знання методів
кількісного обліку мікроорганізмів у ґрунті (прямий мікроскопічний облік, метод
посеву на щільні живильні середовища Коха); принципи
розрахунку колонієутворюючих одиниць (КУО) на 1 г
сухого ґрунту; алгоритм схем ідентифікації бактерій за визначником Берджі.
· Вміння стерильно відбирати ґрунтові
проби та готувати серію послідовних розведень; проводити глибинний та
поверхневий посів на МПА, КАА, середовище Чапека та Ешбі;
визначати морфотипи за забарвленням за Грамом;
підраховувати чисельність різних еколого-трофічних
груп мікроорганізмів.
· Володіння навичками
роботи з мікроскопом з імерсійною системою, технікою приготування
мікроскопічних препаратів «роздавлена крапля» та «фіксований мазок»,
методологією первинного скринінгу та ідентифікації
чистих культур.
Матеріальне та лабораторне забезпечення:
|
Прилади та обладнання |
Світлові мікроскопи з імерсією, термостат (28°C), сушильна шафа, автоклав, технічні та аналітичні ваги, бактерицидні лампи, мікробіологічні качалки. |
|
Лабораторний посуд та інструменти |
Чашки Петрі, стерильні піпетки (1 та 10 мл), пробірки з 9 мл стерильної води, колби на 250 мл, шпателі Дригальського, бактерицидні петлі, предметні та покровні скельця, пальник. |
|
Реактиви та барвники |
Набір для забарвлення за Грамом (кристалічний фіолетовий, розчин Люголя, 96% етанол, фуксин Пфейффера), імерсійна олія, 3% розчин пероксиду водню (для каталази). |
|
Поживні середовища та проби |
М'ясо-пептонний агар (МПА), крохмале-аміачний агар (КАА), середовище Чапека, середовище Ешбі; проби свіжого агрономічного ґрунту (ризосферний та контрольний). |
Облік чисельності мікроорганізмів у ґрунті є базовим показником біологічної активності та екологічного стану агроекосистем. У ґрунтовій мікробіології застосовують дві фундаментальні групи методів: прямі (мікроскопічні) та побічні (культуральні, метод посіву на щільні живильні середовища).
1. Прямий мікроскопічний метод (за Виноградським у модифікації Федорова): дозволяє підрахувати загальну кількість мікробних клітин (як живих, так і відмерлих) безпосередньо у препараті ґрунтової суспензії відомого об'єму на фіксованій площі предметного скла.
2. Культуральний метод граничних розведень (метод Коха): базується на висіванні суспензії ґрунту на агаризовані середовища. Оскільки одна колонія розростається з однієї або кількох життєздатних клітин, результат виражають у колонієутворюючих одиницях (КУО) на 1 г абсолютно сухого ґрунту.
Характеристика елективних середовищ для обліку еколого-трофічних груп:
|
Поживне середовище |
Еколого-трофічна група мікроорганізмів |
Біохімічна роль у ґрунті |
|
М'ясо-пептонний агар (МПА) |
Амоніфікуючі бактерії (органотрофи) |
Розклад білків та азотовмісних сполук, виділення амоніаку. |
|
Крохмале-аміачний агар (КАА) |
Актиноміцети та мінералотрофи |
Участь у мінералізації гумусу та важкодоступних сполук. |
|
Середовище Чапека |
Міцеліальні гриби (мікроміцети) |
Деструкція клітковини, лігніну, утворення ґрунтової структури. |
|
Безазотисте середовище Ешбі |
Вільноживучі азотфіксатори (Azotobacter) |
Фіксація атмосферного N2, збагачення ґрунту азотом. |
Ідентифікація чистих культур мікроорганізмів полягає у
встановленні їхньої систематичної належності до певного таксона за визначником Берджі (Bergey's Manual of Determinative Bacteriology)
на основі комплексу ознак:
· Морфологічні ознаки: форма
клітин (коки, палички, звивисті), розміри, наявність спор, капсул, розташування
джгутиків.
· Тинкторіальні властивості: однорідність
забарвлення, відношення до забарвлення за Грамом (грампозитивні
— фіолетові, грамнегативні — рожеві).
· Культуральні ознаки: характер росту на рідких та щільних
середовищах (форма, колір, поверхня, край, консистенція колоній).
· Фізіолого-біохімічні властивості: тип дихання
(аероби/анаероби), отношение до джерел Вуглецю й
Азоту, ферментативна активність (каталазна, оксидазна, лецитиназна, амілолітична).
Завдання 1. Приготування серії розведень ґрунтової суспензії
1. На аналітичних вагах зважують 10 г свіжого ґрунту і переносіть у стерильну колбу з 90 мл стерильної водопровідної води (розведення 1:10 або 10^-1).
2. Колбу струшують на качалці протягом 10-15 хвилин для розклинення ґрунтових агрегатів і вивільнення мікробних клітин.
3. Стерильною піпеткою об'ємом 1 мл відбирають суспензію з розведення 10^-1 і переносять у пробірку з 9 мл стерильної води, отримуючи розведення 10^-2.
4. Окремими стерильними піпетками послідовно готують розведення до 10^-5 та 10^-6, кожен раз ретельно перемішуючи вміст пробірки.
Завдання 2. Посів на живильні середовища та інкубація
1. Для посіву бактерій на МПА використовують розведення 10^-5 та 10^-6; для КАА — 10^-4 та 10^-5; для середовища Чапека — 10^-2 та 10^-3.
2. На поверхню застиглого агару в чашці Петрі стерильною піпеткою наносять 0,1 мл відповідного розведення і рівномірно розтирають стерильним шпателем Дригальського.
3. Посіви підписують (дата, середовище, варіант, розведення) і поміщають у термостат дном догори:
• МПА та КАА — за температури 28°C протягом 2-3 діб;
• Середовище Чапека — за температури 24°C протягом 5-7 діб;
• Середовище Ешбі (посів комочками ґрунту) — за температури 25°C протягом 3-4 діб.
Завдання 3. Опис колоній та первинна ідентифікація чистої культури
Після інкубації обирають відізольовані колонії і описують їх за морфологічними ознаками: розмір (мм), форма (кругла, амебоподібна, неправильна), поверхня (гладка, зморшкувата), край (рівний, хвилястий, торочуватий), колір (пігментація) та консистенція. Готують фіксований мазок та фарбують за Грамом.
Обчислення чисельності колонієутворюючих одиниць (КУО) на 1 г абсолютно сухого ґрунту проводять за формулою:
N = (a × 10^n) / (V × K_в)
де:
• N — чисельність мікроорганізмів у 1 г сухого ґрунту
(КУО/г);
• a — середня кількість колоній, що виросли на чашці Петрі;
• 10^n — ступінь розведення ґрунтової суспензії;
• V — об'єм суспензії, внесеної у чашку Петрі (мл);
• K_в — коефіцієнт гігроскопічної вологості ґрунту (K_в = 1 - (вологість / 100)).
Лабораторна таблиця 1. Результати обліку чисельності мікроорганізмів:
|
Еколого-трофічна група |
Середовище |
Розведення |
Кількість колоній (шт) |
Чисельність (млн КУО/г) |
|
Амоніфікатори |
МПА |
10^-5 |
|
|
|
Актиноміцети |
КАА |
10^-4 |
|
|
|
Мікроміцети |
Чапека |
10^-2 |
|
|
|
Азотфіксатори |
Ешбі |
ґрунтові грудочки |
% обростання: |
|
Лабораторна таблиця 2. Морфолого-біохімічна характеристика виділеного ізоляту:
|
Шифр ізоляту та джерело виділення |
Штам Б-1 (ізольовано з МПА, дерново-підзолистий ґрунт) |
|
Морфологія колонії на МПА |
Форма: кругла; Колір: кремовий; Край: рівний; Поверхня: блискуча |
|
Морфологія клітин (мікроскопія) |
Палички з закругленими кінцями, розмір 1.2 × 3.0 мкм |
|
Забарвлення за Грамом |
Грампозитивні (Gram+) — фіолетове забарвлення |
|
Наявність ендоспор |
Утворює овальні центрально розташовані спори |
|
Ферментативна активність |
Каталазопозитивний (3% H2O2 — активне виділення бульбашок O2) |
|
Попередній систематичний висновок |
Рід Bacillus (імовірно Bacillus subtilis або Bacillus megaterium) |
Задача 1. При посіві 0,1 мл ґрунтової суспензії з розведення 10^-5 на МПА виросло в середньому 45 колоній амоніфікаторів. Вологість ґрунту становить 20%. Обчисліть чисельність амоніфікуючих бактерій у 1 г сухого ґрунту.
Задача 2. При висіві 0,1 мл розведення 10^-4 на КАА виросло 32 колонії актиноміцетів. Обчисліть їх вміст у 1 г абсолютно сухого ґрунту, якщо коефіцієнт вологості K_в = 0.85.
Задача 3. На безазотистому середовищі Ешбі розкладено 50 грудочок ґрунту. Через 4 доби інкубації колоніями Azotobacter обрасло 42 грудочки. Визначте процент обростання грудочок та оцініть забезпеченість ґрунту азотфіксаторами.
1. У чому полягає відмінність між прямими та побічними методами обліку чисельності мікроорганізмів у ґрунті?
2. Що таке КУО і чому культуральний метод виявляє лише частину ґрунтового мікробоценозу?
3. Які елективні живильні середовища використовують для виділення амоніфікаторів, актиноміцетів та мікроміцетів?
4. Як обчислюється коефіцієнт гігроскопічної вологості ґрунту та навіщо його враховувати при розрахунках?
5. Опишіть механізм забарвлення бактерій за Грамом та хімічну основу відмінності між Gram+ і Gram- клітинами.
6. Які ключові етапи ідентифікації мікроорганізмів передбачені за визначником Берджі?
7. Для чого проводять перевірку каталазної активності виділеного ізоляту та як вона виявляється?
1. Кравчук М.М., Іутинська Г.О. Ґрунтова мікробіологія: Навчальний посібник. — К.: Урожай, 2011. — 259 с.
2. Чорна Т.М. Мікробіологія: Підручник. — К.: Університет ДФС України, 2019. — 312 с.
3. Практикум з мікробіології та вірусології / За ред. ВNAU. — Вінниця: ВНАУ, 2020. — 184 с.
4. Bergey's Manual of Determinative Bacteriology / Ninth Edition. — Baltimore: Williams & Wilkins, 1994. — 787 p.