s:31871:"

1. СТРУКТУРА РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ВОДООБМІНУ

1.2. Водообмін рослин

 Лабораторне заняття 2. Визначення інтенсивності транспірації ваговим методом.

 Визначення стану продихів за допомогою контактних відбитків і методом інфільтрації. Визначення водного потенціалу листків методом Шардакова

Завдання 1. Вивчення інтенсивності транспірації ваговим методом.
Завдання 2. Визначення стану продихів за допомогою контактних відбитків
 і методом інфільтрації.                                                                                                                                    
Завдання 3. Визначити водний потенціал листків методом Шардакова.

Мета. Набуття умінь та навичок у визначенні інтенсивності транспірації ваговим методом, визначенні стану продихів, вивченні водного  потенціалу листків.

Матеріали та обладнання. Технічні ваги та різноважки, торсійні терези, міліметровий і фільтрувальний папір, чашки Петрі, пробірки, вазелін, піпетки, скляні палички, пінцет, спирт, бензин, мікроскопи, предметні стекла і накривні скельця, спиртівки, кіноплівка, розчин колодію, ацетон, клей.

Література. Л-1, с.41–50; Л-2, с.52–69.

image.pngimage%20%281%29.png

 image%20%282%29.png

Завдання 1. Вивчення інтенсивності транспірації ваговим методом.

Транспірація  пов’язана не тільки з водообміном , а й іншими метаболічними процесами – фотосинтезом, диханням, мінеральним живленням. Кількісні показники транспірації залежать від температури, освітлення, водопостачання. У більшості рослин інтенсивність транспірації вдень становить 15-250 г∙м-2год-1. Відносна транспірація – відношення інтенсивності транспірації до інтенсивності випаровування води з такої самої площі вільної водної поверхні – звичайно становить від 0,1-0,5 до 1, а у рослин, що добре захищені від втрат води, може сягати 0,01. Дослідження показників транспірації дає змогу визначити потребу рослин у водопостачанні в процесі онтогенезу і обґрунтувати умови створення сприятливих умов для росту, розвитку і високої продуктивності. Метод ґрунтується на визначенні втрати води рослиною ваговим методом.

Методичні вказівки

Беруть окремий листок з пеларгонії) . Перед дослідом під водою поновлюють зріз на черешку листка. Далі ставлять у пробірку з водою і зверху на воду наливають трохи олії, щоб вода не випаровувалася з пробірки. Пробірку прив’язують ниткою до терезів, зважують і залишають на 1–2 год для транспірації.

Відео 2. Інтенсивність транспірації.

Паралельно з цим наливають воду у чашку Петрі, зважують її і ставлять на випа­рування води з відкритої поверхні (для визначення відносної транспірації). Для цього треба знати площу листової поверхні взятої для досліду, яку визначають методом зва­жування. Листки  рослини накладають на папір старанно обводять олівцем, виріза­ють і зважують їх контури на торсійних терезах. Одночасно вирізають з цього самого паперу квадрат в 100 см2 і також зважують. За пропорцією знаходять площу листків.

де S – площа листка см2;

В – маса квадрату листка з паперу г;

а – маса квадрату паперу в 100 см2.

Знайшовши площу листкової поверхні, обчислюють інтенсивність транспірації за формулою:

де Іт – інтенсивність транспірації, г/м2, за год;

N – кількість води, яка випарувалася листком за час досліду, г;

S – площа листка, см2;

t– тривалість досліду, хв;

60 – коефіцієнт перерахунку хв в год;

10000 – коефіцієнт перерахунку, см2.

За цією самою формулою визначають і інтенсивність транспірації з вільної водної поверхні чашки Петрі. Площу чашки Петрі обчислюють за формулою S =Pr2.

Потім визначають так звану відносну транспірацію (Т) – відношення інтенси­в­но­с­т­і транспірації досліджуємого листка (Іт) до інтенсивності випарування води з вільної поверхні (Е):

Добуті середні дані результатів досліду записати в таблицю 2.1

Таблиця 2.1

Визначення інтенсивності транспірації

Варіанти

досліду

Час прове

дення досліду

Трива­­лість досліду

Маса г

Втрата маси

Площа

см2

Інтенсивність транспірції

 

 

на початку

у кінці

Листок

пеларгонії

10.00

11.00

1

12,450

12,450

12,450

12,450

 

ЧашкаПетрі з водою

10.00

11.00

1

45,200

45,200

45,200

45,200

 

 

 Завдання 2. Визначення стану продихів за допомогою контактних відбитків і методом інфільтрації.

Рух продихів   має певну закономірність: у більшості рослин продихи на світанку відкриваються і досягають максимуму вранці. Удень вони закриті, після полудня щілини продихів знову відкриваються, а на ніч закриваються. Добовий хід продихових рухів природних умовах вивчають методом відбитків, розробленим Г. Х. Молотковським і Полаччі.

Методичні вказівки

Для вивчення роботи продихів беруть відпрацьовану фотоплівку, змивають з неї лугом емульсію. Потім розчиняють плівку в ацетоні. На нижню поверхню зрізаного листка скляною паличкою наносять тонкий шар розчину. Після підсихання, пінцетом знімають плівку, розглядають її під мікроскопом. За наявності окулярного мікрометра прораховують ширину продихової щілини (рис 2.1.) . Фотоплівку можна замінити лаком або клеєм.

 Відео 3. Визначення стану продихів

 

image%20%283%29.png

Рис. 2.1. Окулярний мікрометр МОВ-1-15

Методом інфільтрації вивчити добовий хід продихових рухів у рослинах

Методом інфільтрації вивчають добовий перебіг продихових рухів у рослин. Інфільтраційний метод вивчення стану продихів у рослин запропонований Г. Молішом. Цей метод ґрунтується на різній проникності рідин у листок крізь відкриті продихові щілини. Рідини, які змочують клітинні оболонки проникають крізь відкриті продихи у міжклітинники  і витісняють з них повітря, внаслідок чого, ці ділянки листка стають прозорими. Найчастіше використовують такі рідини: ксилол, бензол, бензин, спирт. При нанесенні на листок різних речовин, можна виявити в якому стані знаходяться продихи.

На нижній бік листків досліджуваних рослин тонкою піпеткою на різні ділянки листка послідовно наносять маленькі краплини спирту, бензолу, ксилолу або бензину. Витримують листки в горизонтальному положенні 10–15 хв. до повного зникнення крапель, які випаровуються або проникають всередину листка.

 Відео 4. Рухи продихів

 Після цього листки розглядають на світло. Якщо рідина проникла в міжклітинники, то листку видно прозорі плями. Якщо продихи листка закриті, то речовина швидко випаровується з поверхні листка і прозорих плям не буде. Якщо проникають у клітину і тоді прозорі плями на листку видно добре. Результати досліду занести в таблицю 2.2. 

Таблиця 2.2

Визначення добового ходу продихових рухів

 

Об’єкт

Варіанти

досліду

Проникнення речовин в листок

Стан

продихів

спирт

бензол

Бензин

пеларгонія

Ніч / глибокий світанок (04:00 – 05:00)

-

-

-

Повністю закриті

 

Ранкові години (07:00 – 08:00)

-

+

+

Напіввідкриті

 

Максимум розкриття (09:00 – 11:00)

+

+

+

Широко відкриті

 

Полуднева депресія (12:00 – 14:00)

-

-

-

Закриті (або злегка відкриті

 

Друга половина дня (16:00 – 17:00)

-

+

+

Напіввідкриті

 

 

 

 

 

 

Позначення: «+» — речовина проникає в міжклітинники (утворюється прозора жирна пляма); «–» — речовина не проникає і випаровується з поверхні

Завдання 3. Визначити водний потенціал листків методом Шардакова.

Метод визначення всисної сили базується на зміні концентрації розчину після перебування у ньому рослинної тканини. При зануренні у розчин, осмотичний тиск якого менший за всисну силу тканини, тканина висмоктуватиме воду з розчину, і він стане більш концентрованим. При зануренні тканини в розчин, осмотичний тиск якого більший за всисну силу тканини, вода з тканин переходитиме у розчин, який стане менш концентрованим. Розчин, концентрація якого не змінилася після перебування у ньому тканини, має осмотичний тиск, що дорівнює всисній силі цієї тканини.

Методичні вказівки

На штативі пробірки розміщують в два ряди, чотири зверху і чотири знизу.  У верхніх пробірках готують розчин NaCl різної полярності: 0,4; 0,3; 0,2; 0,1;М приготовані на дистильованій воді. Із кожної пробірки верхнього ряду беруть по 0,5 мл розчину і переносять у відповідну пробірку нижнього ряду, пробірки закривають пробками.

Із листка рослини пробійником  для висічок відбирають 8 проб дисків і поміщають їх в нижні пробірки  по два диски в кожну. Витримують диски в розчині 40 хв безперервно струшуючи їх. Коли час вийшов, диски виймають скляною паличкою, а сам розчин підфарбовують метиленовим синім (декілька кристалів).

image%20%284%29.png

Рис. 2.2. Визначення водного потенціалу листків

У піпетку на 0,5 мл набирають дослідний розчин, опускають його у відповідний початковий розчин і повільно випускають рідину. Якщо концентрація розчину збільшилась у порівнянні з початковою, то зафарбований розчин опуститься до низу, якщо концентрація не змінилася, то струминка підніметься до гори, посередині, то концентрація початкового і досліджуємого розчину шуканою сисною силою.

Питання для самоконтролю

1.
Значення води в житті рослинного організму і формування врожаю сільськогосподарських культур.

2. Що називається осмосом?

3.Чому рослинну клітину можна розглядати як осмотичну систему?                                                                                                                                                                            

4. Що називається осмотичним тиском?                                                                                       

5. Від чого залежить величина осмотичного тиску?

6. Що називається всисною силою клітини?

7. Від чого залежить величина всисної сили?

8. Що таке плазмоліз, циториз? Коли виникає такий стан клітини?

9. Що таке водний потенціал, як його визначити?

10. Пояснити, чому під час посухи недоцільно вносити добрива під посіви.

11. Виявлення кореневого тиску. Явища плачу і гутації.

12. Залежність поглинальної діяльності кореневої системи від умов середовища і стану рослин.

13. Транспірація, її біологічне значення.

14. Види транспірації, регуляція продихової і позапродихової транспірації.

ї і позапродихової транспірації.

";