s:72691:"

3. АДАПТАЦІЯ РОСЛИН ДО УМОВ ДОВКІЛЛЯ

3.1. Кореневе живлення рослин

 Лабораторне заняття 5. Вивчення впливу окремих елементів поживної суміші на ріст рослин. Діагностика живлення рослин в онтогенезі

 Завдання 1. Вивчити вплив окремих елементів поживної суміші на ріст рослин, методом гравійних культур.

Завдання 2. Діагностика потреби рослин в елементах мінерального  живлення за хімічним аналізом їхнього соку

Мета. Набуття умінь та навичок в дослідженні впливу окремих елементів пожив­но­ї суміші на ріст рослин, у діагностиці живлення рослин в онтогенезіМатеріали та обладнання. Азотні, мінеральні, калійні добрива, терези, горщики, промитий річковий пісок, лінійка, пляшки  для розчинів, фільтрувальний папір, скляні бюкси, ручний прес, фарфорові пластинки, скляні палички, набір реактивів.

 Література. Л-1, с. 105–150; Л-2, с. 71–86.


Завдання 1. Вивчити вплив окремих елементів поживної суміші на ріст рослин, методом гравійних культур.
Методичні вказівки
Підготувати 5 горщиків з промитим річковим піском, тобто позбавленого всякого мінерального живлення для рослин. У перший горщик (контрольний) добавляють лише дистильовану воду. У другий – тільки азотне добриво (сульфат амонію  ), у третій –  фосфорне добриво (суперфосфат), у четверте – калійне (хлорид калію). У п’ятий горщок вносять повний комплекс добрив, включаючи азот, фосфор і калій. Дані досліду заносять у таблицю 5.1.
Таблиця 5.1

Визначення впливу окремих елементів поживної суміші на ріст рослин

Склад суміші

Номер

пробірки

Коренева система

Надземна частина

Примітка

(зовнішній вигляд)

об’єм

сира

маса

суха

маса

суха

маса

сира

маса

Дистильована вода

1

найменший

найменша

найменша

найменша

найменша

Рослини дрібні, листки бліді, жовтуваті; ріст зупиняється після вичерпання запасів насінини

Азотне добри­­в­о

2

малий

мала

мала

помірна

помірна

Листки темно-зелені, пагони витягнуті; розвиток обмежується браком P і K

Фосфорне добриво

3

помірний

помірна

помірна

мала

мала

Ріст слабкий, листки дрібні, можливий червонувато-фіолетовий відтінок; корінь розвинений краще за надземну частину

Калійне добриво

4

малий

мала

мала

мала

мала

Рослини кволі, краї старих листків підсихають, стебла полягають

Повне добриво

5

найбільший

найбільша

найбільша

найбільша

найбільша

Рослини міцні, листки великі темно-зелені, добре розвинена коренева система

 

Висновок до завдання 1. Найкраще розвиваються рослини на повній поживній суміші (варіант 5), найгірше — у контролі. Односторонні варіанти показують, що жоден елемент окремо не забезпечує нормального росту: азот стимулює надземну масу, фосфор — розвиток кореня, калій підвищує стійкість рослин, але без інших елементів ефект обмежений. Це підтверджує закон мінімуму й незамінності елементів мінерального живлення.

Відео 11. Азот

Відео 12. Фософор

Відео 13. Калій

Завдання 2. Діагностика потреби рослин в елементах мінерального живлення за хімічним аналізом їхнього соку.

Методичні вказівки

 Виготовлення реактиву для визначення фосфору 1г молібдену ацетату натрію розчиняють у воді, додають 10г цинкового порошку і доводять водою до  об’єму 1л.

 Виготовлення реактиву на нітратний азот. Сухий реактив на  нітрати складається із суміші сульфату барію (100г), сульфату марганцю (10г), цинкового пилу (2г), лимонної кислоти (75г), сульфанілової кислоти (4г), альфанафтиламіну (2г).

Виготовлення реактиву для визначення фосфору. 1г молібдену амонію висипають у 20мл дистильованої води і нагрівають до розчинення. Після охолодження до розчину  додають 20мл концентрованої соляної кислоти і 160мл води. Другим реактивом є олов’яна паличка.

 Відео 14. Ознаки нестачі елементів живлення в рослин

Виготовлення реактиву для визначення калію. У 100мл води розчиняють 3г дипік­ріламіну і 1,3г оксиду магнію. Розчин залишають на 15–20 годин, а потім фільтрують. Дипікріламін спричиняє подразнення, тому працювати з ним треба обережно.

Виготовлення реактиву для визначення магнію. 100г титанового жовтого розчиняють у 50мл води і 150мл етанолу. Реактив зберігати в темній посудині.

Виготовлення індикаторного паперу на хлор. Звичайний фільтрувальний папір просочують 10% розчином хроміту калію, висушують і розрізають на квадратики.

Після виготовлення реактивів проводять дослід. 3–5 рослин зрізають по одному листку з того самого ярусу. Під час визначення фосфору краще брати листки верхніх ярусів. Проби для аналізів беруть вранці – до 10 год. З листків відрізають черешки і розрізають їх на шматочки 2 см завдовжки. Нарізані шматочки кладуть у ручний прес і вичавлюють сік у маленькі скляні бюкси і відразу аналізують його.

Для визначення нітратного азоту в заглиблення фарфорової пластинки насипають сухий реактив на азот, додають 3 краплини буферного розчину і краплину досліджуємого соку. Суміш старанно розмішують скляною паличкою і через 1хв порівнюють з кольоровою шкалою.

Для визначення фосфору в заглиблення фарфорової пластинки вносять краплю соку, додають три краплини води і дві краплини реактиву на фосфор. Суміш у заглибленні перемішують олов’яною паличкою до появи стійкого забарвлення і порівнюють його з кольоровою шкалою.

 Під час визначення калію в виїмку фарфорової пластинки вносять краплю соку, додають краплю реактиву на калій і краплю соляної кислоти. Суміш перемішують скляною паличкою і порівнюють із забарвленням осаду, який утворився, з кольоровою шкалою.

 Відео 15. Діагностика живлення рослин

Щоб визначити кількість магнію в рослині, в заглиблення пластинки вносять краплю соку, три краплі води і одну краплю розчину тианового жовтого. Суміш обережно перемішують скляною паличкою і додають краплину їдкого натру.  Якщо при цьому забарвлення змінюється не чітко, аналіз повторюють, додаючи перед внесенням їдкого натру краплину свіже приготовленого 1%-го розчину крохмалю, і забарвлення порівнюють з кольоровою шкалою.

Вміст елементів у соку досліджуваних рослин під час порівняння з кольоровою шка­ло­ю стандартних розчинів або шкалою кольорових плям оцінюють за 4-х бальною сис­те­мою, розробленою К.П. Магницьким (таблиця 5.2)

 Таблиця 5.2

Оцінка вмісту елементів у соку рослин (за Магницьким К. П.).



Номер стандарту

і бал

Вміст елемента

Вміст на 1кг соку

нітратів

фосфору

калію

магнію

1

Дуже низький

100

16

60

40

2

Низький

250

40

1500

100

3

Помірний

500

80

3000

200

4

Високий

1000

160

6000

400

Результати досліджень записати за такою  формулою.

 Таблиця 5.3.

Визначення вмісту елементів живлення у рослин за аналізом соку рослин

Назва

культури

Дата проведення

аналізів

Фаза

росту

рослин

Вміст на 1 кг соку

Примітка

 

 

 

 

Пшениця озима

15.05.2026

Вихід у трубку

3

2

3

2

Дещо низький вміст P і Mg; доцільне фосфорне підживлення

Соя

10.07.2026

Цвітіння

2

2

3

3

Низький NO₃⁻ (азот частково забезпечується фіксацією); P нижче норми

Соняшник

05.07.2026

Утворення кошика

3

3

2

3

Низький вміст K — культура чутлива до нестачі калію

 

Таблиця 5.4

Інтерпретація результатів діагностики

Елемент

Ознаки нестачі

Рекомендація при балі 1–2

Азот

Загальне блідо-зелене забарвлення, хлороз старих листків, слабке кущіння

Азотне підживлення (аміачна селітра, карбамід)

Фосфор

Темно-зелені листки з пурпуровим відтінком, затримка розвитку й цвітіння

Суперфосфат, амофос; краще вносити під основний обробіток

Калій

Крайовий «опік» старих листків, зниження стійкості до посухи й вилягання

Калімагнезія, калійна сіль, хлорид калію (для чутливих до хлору культур — сульфат калію)

Магній

Міжжилкова хлоротичність старих листків при зеленому жилкуванні

Калімагнезія, доломітове борошно, сульфат магнію

 

Висновок до завдання 2. За результатами аналізу соку встановлюють елемент, вміст якого мінімальний (бали 1–2), і планують підживлення. Метод експрес-діагностики дає змогу виявити нестачу елементів до появи зовнішніх симптомів та скоригувати живлення на конкретній фазі росту. Результат залежить від ярусу листка, часу доби та фази розвитку, тому проби слід відбирати за єдиною методикою.

Питання для самоконтролю

1. Яку роль відіграє корінь в мінеральному живленні рослин? 

2. Чи існує різниця у фізіологічній цінності між макро- і мікроелементами?

3. Фізіологічна роль макроелементів (калію, натрію, кальцію, магнію, фосфору, сірки, заліза).

4. Фізіологічна роль окремих мікроелементів.

5. Поглинання мінеральних елементів рослинами.

6. Назвіть основні критерії, що відрізняють активне поглинання від пасивного.

7. Транспортування мінеральних елементів по рослині.

8. Яка органічна речовина грунту сприяє підвищенню продуктивності рослин?

9. Яка роль ризосфери? Чому випалювання стерні може призвести до зниження родючості грунту? 

10. Роль кореня в біосинтезах.

11. Назвіть найважливіші фізіологічні закономірності, що є основою застосування добрив.

 

";