s:63213:"
3.1. Кореневе живлення рослин
Завдання 1. Вивчити вплив окремих елементів поживної суміші на ріст рослин, методом гравійних культур.
Завдання 2. Діагностика потреби рослин в елементах мінерального живлення за хімічним аналізом їхнього
Мета. Набуття умінь та навичок в дослідженні впливу окремих елементів поживної суміші на ріст рослин, у діагностиці живлення рослин в онтогенезі
Матеріали та обладнання. Азотні, мінеральні, калійні добрива, терези, горщики, промитий річковий пісок, лінійка, пляшки для розчинів, фільтрувальний папір, скляні бюкси, ручний прес, фарфорові пластинки, скляні палички, набір реактивів.
Література. Л-1, с. 105–150; Л-2, с. 71–86.



Завдання 1. Вивчити вплив окремих елементів поживної суміші на ріст рослин, методом гравійних культур.
Підготувати 5 горщиків з промитим річковим піском, тобто позбавленого всякого мінерального живлення для рослин. У перший горщик (контрольний) добавляють лише дистильовану воду. У другий – тільки азотне добриво (сульфат амонію ), у третій – фосфорне добриво (суперфосфат), у четверте – калійне (хлорид калію). У п’ятий горщок вносять повний комплекс добрив, включаючи азот, фосфор і калій. Дані досліду заносять у таблицю 5.1.
Таблиця 5.1
Визначення впливу окремих елементів поживної суміші на ріст рослин
|
Склад суміші |
Номер пробірки |
Коренева система |
Надземна частина |
Примітка |
|||
|
об’єм |
сира маса |
суха маса |
суха маса |
сира маса |
|||
|
Дистильована вода |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відео 11. Азот Відео 12. Фософор Відео 13. Калій
Виготовлення реактиву для визначення фосфору 1г молібдену ацетату натрію розчиняють у воді, додають 10г цинкового порошку і доводять водою до об’єму 1л.
Виготовлення реактиву на нітратний азот. Сухий реактив на нітрати складається із суміші сульфату барію (100г), сульфату марганцю (10г), цинкового пилу (2г), лимонної кислоти (75г), сульфанілової кислоти (4г), альфанафтиламіну (2г).
Виготовлення реактиву для визначення фосфору. 1г молібдену амонію висипають у 20мл дистильованої води і нагрівають до розчинення. Після охолодження до розчину додають 20мл концентрованої соляної кислоти і 160мл води. Другим реактивом є олов’яна паличка.
Відео 14. Ознаки нестачі елементів живлення в рослин
Виготовлення реактиву для визначення калію. У 100мл води розчиняють 3г дипікріламіну і 1,3г оксиду магнію. Розчин залишають на 15–20 годин, а потім фільтрують. Дипікріламін спричиняє подразнення, тому працювати з ним треба обережно.
Виготовлення реактиву для визначення магнію. 100г титанового жовтого розчиняють у 50мл води і 150мл етанолу. Реактив зберігати в темній посудині.
Виготовлення індикаторного паперу на хлор. Звичайний фільтрувальний папір просочують 10% розчином хроміту калію, висушують і розрізають на квадратики.
Після виготовлення реактивів проводять дослід. 3–5 рослин зрізають по одному листку з того самого ярусу. Під час визначення фосфору краще брати листки верхніх ярусів. Проби для аналізів беруть вранці – до 10 год. З листків відрізають черешки і розрізають їх на шматочки 2 см завдовжки. Нарізані шматочки кладуть у ручний прес і вичавлюють сік у маленькі скляні бюкси і відразу аналізують його.
Для визначення нітратного азоту в заглиблення фарфорової пластинки насипають сухий реактив на азот, додають 3 краплини буферного розчину і краплину досліджуємого соку. Суміш старанно розмішують скляною паличкою і через 1хв порівнюють з кольоровою шкалою.
Для визначення фосфору в заглиблення фарфорової пластинки вносять краплю соку, додають три краплини води і дві краплини реактиву на фосфор. Суміш у заглибленні перемішують олов’яною паличкою до появи стійкого забарвлення і порівнюють його з кольоровою шкалою.
Під час визначення калію в виїмку фарфорової пластинки вносять краплю соку, додають краплю реактиву на калій і краплю соляної кислоти. Суміш перемішують скляною паличкою і порівнюють із забарвленням осаду, який утворився, з кольоровою шкалою.
Відео 15. Діагностика живлення рослин
Щоб визначити кількість магнію в рослині, в заглиблення пластинки вносять краплю соку, три краплі води і одну краплю розчину тианового жовтого. Суміш обережно перемішують скляною паличкою і додають краплину їдкого натру. Якщо при цьому забарвлення змінюється не чітко, аналіз повторюють, додаючи перед внесенням їдкого натру краплину свіже приготовленого 1%-го розчину крохмалю, і забарвлення порівнюють з кольоровою шкалою.
Вміст елементів у соку досліджуваних рослин під час порівняння з кольоровою шкалою стандартних розчинів або шкалою кольорових плям оцінюють за 4-х бальною системою, розробленою К.П. Магницьким (таблиця 5.2)
Таблиця 5.2
Оцінка вмісту елементів у соку рослин (за Магницьким К. П.).
Номер стандарту і бал |
Вміст елемента |
Вміст на 1кг соку |
|||
|
нітратів |
фосфору |
калію |
магнію |
||
|
1 |
Дуже низький |
100 |
16 |
60 |
40 |
|
2 |
Низький |
250 |
40 |
1500 |
100 |
|
3 |
Помірний |
500 |
80 |
3000 |
200 |
|
4 |
Високий |
1000 |
160 |
6000 |
400 |
Результати досліджень записати за такою формулою.
Таблиця 5.3.
Визначення вмісту елементів живлення у рослин за аналізом їхнього соку
Назвакультури |
Дата проведення аналізів |
Фаза росту рослин |
Вміст на 1 кг соку |
Примітка |
|||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Питання для самоконтролю
1. Яку роль відіграє корінь в мінеральному живленні рослин?
2. Чи існує різниця у фізіологічній цінності між макро- і мікроелементами?
3. Фізіологічна роль макроелементів (калію, натрію, кальцію, магнію, фосфору, сірки, заліза).
4. Фізіологічна роль окремих мікроелементів.
5. Поглинання мінеральних елементів рослинами.
6. Назвіть основні критерії, що відрізняють активне поглинання від пасивного.
7. Транспортування мінеральних елементів по рослині.
8. Яка органічна речовина грунту сприяє підвищенню продуктивності рослин?
9. Яка роль ризосфери? Чому випалювання стерні може призвести до зниження родючості грунту?
10. Роль кореня в біосинтезах.
11. Назвіть найважливіші фізіологічні закономірності, що є основою застосування добрив.
";