s:54776:"

ІНСТРУКЦІЙНА   КАРТА

                                    для проведення практичного заняття № 3

Дисципліна: Технологія виробництва продукції рослинництва

Тема заняття:  Збирання зернових культур  

Мета заняття: Навчитися визначати способи збирання зернових та зернобобових культур

Оснащення робочого місця: щоденники, інструкційні карти, підручники.

Зміст та послідовність виконання завдань. Користуючись  інструкційною карткою та методичними вказівками заповнити щоденник з навчальної практики

                                                       Завдання:
1. Описати особливості відбору способів збирання зернових культур.
2. Описати середні втрати зерна при різних технологічних операціях та залежність втрат зерна різних культур від тривалості збирання.
4. Описати особливості збирання окремих зернових і зернобобових культур

 

Методичні вказівки:

Рекомендації до збирання зернових та зернобобових культур

   Кращим способом збирання є пряме комбайнування, і лише коли на посівах багато підгонів, або сильна забур’яненість урожай збирають роздільно. Прямостоячі, чисті від бур’янів, рівномірно дозріваючі хліба слід збирати прямим комбайнуванням за повної стиглості зерна та його вологості не більше 14-16%.

Вибір способу збирання

   Оптимальний вибір способу збирання забезпечить мінімальні втрати зерна, витрати технічних і людських ресурсів та одержання найвищої якості продукції. Найбільш простою оцінкою вибраної технології є експлуатаційні витрати. Для забезпечення високої якості зерна при збиранні зернових і зернобобових культур необхідно провести відповідну технологічну підготовку комбайнових агрегатів і організувати ефективну їх роботу у господарствах.

   Суттєвим фактором збільшення ресурсів зерна є зниження втрат, забезпечення збереження високих продовольчих, кормових та посівних якостей при збиранні, транспортуванні, післязбиральній доробці та зберіганні.

      Основним способом збирання урожаю ранніх зернових і зернобобових культур є пряме комбайнування або однофазне збирання.

   Критерії вибору однофазного способу збирання:

- рівномірне достигання продуктивного стеблистою та зниження вологості зерна до 14-16%;

- низька забур’яненість посівів;

- незначне вилягання стеблостою;

- наявність достатньої кількості збиральної техніки та транспорту.

   Після досягнення повної стиглості урожай зерна на пні залишається без змін у період до 5 днів. В подальшому з кожним днем втрачається близько 1% зерна. Тому збирання прямим комбайнуванням доцільніше розпочати на один день раніше від досягнення фази повної стиглості.

     Двофазний спосіб збирання значною мірою буде аргументований станом посівів і достатньою кількістю жниварок та підбирачів для комбайнів.

   Критерії вибору двофазного способу збирання:

- нерівномірне достигання зерна, наявність підгону;

- висока забур’яненість посівів;

- нестача збиральної техніки та навантаження на комбайн понад 200 га на сезон.

      Двофазна (валкова) технологія передбачає такі фази:

1. Зрізання стебел і укладання їх у валок;

2. Підбирання валків, обмолот і розділення продуктів обмолоту на зернову і не зернову частини врожаю.

        Після першої фази стебла у валках висихають, зерно достигає, його вологість вирівнюється, а стиглість стає повною. Після 1-2 днів виконується друга фаза — валки обмолочуються комбайнами з підбирачами.

      Роздільно починають збирати хліб у фазі воскової стиглості. Вологість зерна сягає 30-40%, а зерно має сильний зв’язок із колосом. Стебла, сформовані у валок, потерпають впливу вітру і краще зберігають зерно, що дає можливість збільшити строки збирання.

       Для своєчасного якісного збирання врожаю в господарстві доцільно використовувати одночасно різні технології, особливо це стосується прямого комбайнування і технології роздільного збирання основного врожаю.

 

Середні втрати зерна при різних технологічних операціях 

   Скошування посівів при дворазовому (роздільному) збиранні рекомендується виконувати в середині воскової стиглості зерна, при обов’язковому підборі та обмолоті валків через 3-5 днів. При цьому відтік пластичних речовин із листостеблової маси до зернівки скошених рослин різко знижується при значному посиленні процесу дихання, що не відбувається у нескошених рослинах. Отже, при скошуванні рослин ранніх зернових культур в середині фази воскової стиглості зерен маса їх не збільшується.

      У зв’язку з цим урожайність рослин не може перевищувати ту, яка отримана при однофазовому збиранні (пряме комбайнування). Більш того, при затягуванні строку початку обмолоту валків до 10-15 днів і більше, випаданні опадів та спалаху грибкових захворювань, заростанні валків бур’янами втрати зерна різко зростають.

   Після збирання зерна з вологістю 18-20 % зразу з-під комбайна його доставляють на зернотік і відразу ж очищають на ОВС-25, ЗАВ-20, ЗАВ-40 з наступним доведенням на сушильних майданчиках до вологості 14-16 %.

      Зерно, яке має підвищену вологість, не слід засипати у великі бурти. При сонячній погоді широко застосовувати повітряний спосіб сушіння зерна, розстилаючи його тонким шаром, і періодично перелопачувати або пропускати через зернонавантажувачі, крім зерна на насінницькі цілі. За один такий прийом вологість зерна знижується до 1 %.

   При вологій погоді необхідно використати всі наявні в господарствах, ХПП, кукурудзокалібрувальних заводах та інших підприємствах сушарки. Звернути особливу увагу на режим сушіння насіннєвого матеріалу. Також слід пристосовувати для досушування зерна установки та канали з активного вентилювання сіна, застилаючи їх мішковиною.

    Після перевірки партії насіння на життєздатність необхідно довести його до посівних кондицій, використовуючи зерноочисно-сушильні комплекси та зерноочисні машини (ЗАВ-20, ЗАВ-40, КЗС, СМ-4, ОС-4М та ін.).

      Для запобігання подрібнення зерна зернонавантажувачами (до 7-8 %), СМ-4 (до 3-7 %) необхідно пропускати його за один прохід через решітчастий стан і через трієра, одержуючи при цьому кондиційне насіння.

      Оптимізація строків збирання разом зі своєчасним та якісним його проведенням дозволяє суттєво зменшити втрати урожаю. При організації збиральних процесів слід враховувати, що тривалість воскової стиглості сортів і гібридів зернових культур перебуває у межах 10-12 днів, а повної стиглості — 6-10 днів. Слід звернути особливу увагу на те, що втрати зерна при збільшенні строків збирання у стадії повної стиглості для всіх культур різко збільшуються.

   Виходячи з цього, організувати збирання необхідно так, щоб при обмолочуванні хлібної маси тривалість збирання культур із мінімальними втратами зерна не мала перевищувати 7-10 днів.

Залежність втрат зерна різних культур від тривалості збирання 

      Крім прямих втрат зерна, є і побічні, які виникають внаслідок його механічного пошкодження під час збирання комбайнами, при обмолоті. Отже, зменшення механічних пошкоджень зерна при обмолоті має таке ж господарське значення, як і запобігання прямим втратам. Щоб своєчасно запобігти втратам, необхідно визначити, з яких причин вони відбуваються, у якій послідовності. Потрібно регулювати механізми машин при збиранні, очищенні, сортуванні і посіві.

      При організації збиральних процесів слід жорстко заборонити спалювання соломи, що завдає великої шкоди ґрунту і його мікрофлорі, погіршуючи водно-фізичні властивості ґрунту, зменшується його біологічна активність, збільшується брилистість ґрунту, частка агрономічно цінних агрегатів знижується із 66-72 до 52-67 %, а водостійкість — із 52-58,5 до 49,4-52 %.

   Тому спалювати стерню можна як виняток (за рішенням відповідної обласної чи районної комісії) в разі масового зараження колосових культур кореневими гнилями та фузаріозом.

      Кращим способом збирання є пряме комбайнування, і лише коли на посівах багато підгонів, або сильна забур’яненість урожай збирають роздільно. Прямостоячі, чисті від бур’янів, рівномірно дозріваючі хліба слід збирати прямим комбайнуванням за повної стиглості зерна та його вологості не більше 14-16%.

      Як правило, роздільний спосіб збирання застосовують на полеглих хлібах, а також на високоврожайних, високорослих, схильних до вилягання, сильно забур’янених, нерівномірно дозріваючих посівах зернових розпочинають у кінці фази воскової стиглості, коли вологість зерна становить 28-30%, а закінчують — при вологості зерна 20% з урахуванням біологічних особливостей наливу зерна сортами різного екотипу. Після підсихання валків, коли вологість досягає 13-15%, проводиться обмолот валків. Роздільно збирають схильні до обсипання сорти озимої пшениці, полеглі та забур’янені посіви жита і тритикале.

      Пшениця озима. Накопичений багаторічний досвід доказує, що озиму пшеницю необхідно зібрати протягом 5-7 днів після досягнення повної стиглості зерна. Затримка з обмолотом пшениці на 10-15 днів призводить до недобору 4-6 ц/га і більше врожаю, зниження клейковини, погіршення хлібопекарських якостей зерна. Сильні сорти, які при дотриманні агротехнічних вимог вирощування за якісними показниками можуть забезпечити II — III клас зерна, необхідно збирати першочергово при настанні повної стиглості зерна.

      По можливості збирання сортів пшениці озимої, схильних до проростання на «пні», зазначені сорти необхідно збирати прямим комбайнуванням при вологості зерна 14-16%, ні в якому разі не допускаючи їх перестою. Скошування їх у валки є більш ризикованим. З метою уникнення перезволоження валків і проростання зерна, розмір площ, на яких буде розміщена скошена маса, не повинна перевищувати обсягу робіт з підбирання та обмолоту валків на 1-2 дні їх проведення. Доцільно також підготувати пристосування для перевертання валків.

   При вирощуванні пшениці озимої за інтенсивною технологією, збирання проводиться переважно прямим комбайнуванням при досягненні повної стиглості, коли вологість зерна становить 14-16%. Збирання сучасних сортів інтенсивного напряму, а також сортів універсального типу використання при вологості зерна не більше 18 % також доцільно проводити прямим комбайнуванням.

   Полеглі та забур’янені посіви збирають роздільним способом у фазі середини воскової стиглості, коли вологість зерна становить близько 30%. Роздільно краще збирати також сорти, схильні до осипання, нерівномірно дозріваючі та які мають значний підгін. Жатка повинна рухатись човниковим способом. Зібране зерно на токах господарств у потоці очищується і просушується до базисних кондицій. Зерно цінних і сильних пшениць підробляється і складується окремо. 

      Жито озиме доцільно збирати прямим комбайнуванням. Необхідно мати на увазі, що ця культура дуже схильна до вилягання, осипання і проростання зерна, тому її збирають у найкоротші строки (за 3-6 днів), щоб не допустити втрати врожаю. При регулюванні зернозбиральної техніки необхідно встановлювати зазор між барабаном та декою дещо більшим, ніж при обмолоті пшениці, з метою забезпечення можливості прийому більшої кількості маси. Оберти барабана повинні були в межах від 800 до 900 об./хв. Таке налаштування дає можливість зменшити відсоток подрібнення зерна, особливо при вологості зернової маси нижче 14%. Починати збирання жита можливо при вологості зерна 15-16%.

      Ячмінь озимий достигає найшвидше серед зернових колосових культур. Дещо важче збирається комбайнами, ніж ярий ячмінь та озима пшениця через ламкість колосся, схильність до вилягання та коротким оптимальним строком обмолоту. Різниця між наставанням повної стиглості озимого ячменю та ярої пшениці орієнтовно становить 3 тижні, що дозволяє розтягнути строки збирання.

      Тритикале озиме. Особливості збирання тритикале подібні до жита. Краще збирати його прямим комбайнуванням. Щільно закрите колосовими лусочками зерно не обсипається при дозріванні, що дозволяє збирати врожай без втрат, навіть із невеликим запізненням. Задля уникнення пошкодження крупного зерна при обмолоті оберти барабану зменшують до 600 та збільшують зазор між барабаном і підбарабанням. Проте значне запізнення зі збиранням може призвести до обламування колосся. Окрім того, слід враховувати, що деякі сорти мають здатність до проростання зерна в колосі.

      Пшениця яра. Занесені до Реєстру сорти ярої пшениці здатні достатньо інтенсивно накопичувати органічні речовини упродовж всіх фаз наливу. В передмолочну фазу вони накопичують 37-50% і до 20% в період тістоподібного стану зерна. Необхідно підкреслити, що перехід від тістоподібного стану до воскової і повної стиглості проходить досить швидко. Саме ці біологічні властивості ярої пшениці обумовлюють необхідність збирання в стислі строки, не допускаючи перестою на корні, щоб не допустити «стікання» зерна і погіршення його якості. Найдоцільніший спосіб збирання — пряме комбайнування, яке розпочинають при вологості зерна 16-18 %. При значній забур’яненості і нерівномірному достиганні застосовують роздільне збирання.

      Ячмінь ярий збирають як прямим комбайнуванням, так і роздільним (двофазним) способом. На чистих від бур’янів полях перевагу слід надавати прямому комбайнуванню.

      Приступати до збирання ячменю рекомендується з кормового та продовольчого призначення  у фазі середини воскової стиглості при вологості зерна 35-23 % роздільним способом, який застосовується також у разі значного засмічення посівів бур’янами, незалежно від напряму використання зерна. При цьому слід враховувати, що скошені валки краще утримуються у завислому стані і добре підсихають, якщо їх покласти впоперек напрямку сівби на стерню висотою 13-15 см. Підбір валків слід починати при вологості зерна не більше 18-16 % (приблизно через 3-4 дні теплої сонячної погоди після скошування).

      Після обмолоту зерно відразу провіюють і за потреби просушують на установках активного вентилювання (так само і насіння — максимальний підігрів повітря 35-45°С), щоб не допустити втрати схожості від перегріву.

   Пряме комбайнування проводиться при повній стиглості зерна, коли його вологість становить 14-17%.

   Ячмінь пивоварний слід збирати при повній стиглості, бо саме в цей час у зерні встановлюється оптимальне та стабільне співвідношення між азотними та вуглеводними сполуками, що визначають екстрактивність. Передчасне збирання призводить до підвищення вмісту білка та погіршує якість сировини. Затримка зі збиранням понад 7-10 днів після настання повної стиглості призводить до обсипання крупного зерна, а при опадах — до вилягання, потемніння зерна та втрат при скошуванні. Обмолот пивоварного і насіннєвого ячменю слід проводити при вологості зерна 19-22%.

      Тритикале яре краще збирати в повній стиглості зерна прямим комбайнуванням, звернувши особливу увагу на налаштування комбайнів (зазори в молотильному агрегаті, оберти барабана, нахил дек та швидкість руху комбайна), залежно від вологості зерна, рівня урожайності та стану посівів вони повинні бути оптимальними. Нерівномірно достигаючі та забур’янені посіви збирають роздільним способом. Скошування у валки проводиться при восковій стиглості зерна.

   Зібране зерно відразу підлягає первинній очистці та складуванню. Чисте зерно після комбайнування може одразу надходити на продаж.

 

Характеристика насіння зернових культур у період дозрівання 

      Горох. На сьогодні більше 90 % посівних площ цієї культури займають сучасні безлисточкові напівкарликові сорти, які стійкі до вилягання. Тому чисті від бур’янів посіви доцільно збирати прямим комбайнуванням за вологості зерна 16-17%. Для запобігання травмування насіння дуже важливо проводити збирання при мінімальних обертах барабану комбайна (не більше 300).

   У разі нерівномірного дозрівання гороху доцільно проводити десикацію препаратами типу Реглон, гербіцидами групи гліфосату або навіть застосовувати роздільне збирання. При роздільному збиранні горох скошують у валки при пожовтінні 75% бобів, а потім обмолочують при вологості зерна 16-17%.

   Відносно м’яка зима дозволить добре перезимувати шкідникам гороху, тому одразу після обмолоту і очистки насіння перевіряють на наявність горохового зерноїду (брухусу). Якщо чисельність живих шкідників у насіннєвому матеріалі перевищує 10 екз./кг, він підлягає фумігації під герметичною плівкою препаратами фастак, джин або їх аналогами у рекомендованих дозах.

                                          Контрольні запитання:

1. Як визначити спосіб збирання зернових культур?
2. Які можуть бути втрат зерна при різних технологічних операціях?
3. Які можуть бути втрати зерна різних культур від тривалості збирання? 

4. Охарактеризуйте особливості збирання озимої пшениці і озимого жита.
5.
Охарактеризуйте особливості збирання озимого ячменю і озимого тритикале

6. Охарактеризуйте особливості збирання ярої пшениці і ярого тритикале.

7. Охарактеризуйте особливості збирання ярого ячменю і пивоварного ячменю.

 

                             

Щоденник проходження навчальної практики з дисципліни РОСЛИННИЦТВО студента ІV курсу 41 групи спец. «Агрономія» ________________________________________

(Прізвище, ім’я )

 

Дата, тема

Зміст роботи

11.11.26 р.

 

Збирання зернових культур 

1. Описати особливості відбору способів збирання зернових культур.



2. Описати середні втрати зерна при різних технологічних операціях та залежність втрат зерна різних культур від тривалості збирання.

3. Описати особливості збирання окремих зернових і зернобобових культур.

 

";