s:55675:"
Навчальна дисципліна «Сільськогосподарська мікробіологія»
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5
«ВИВЧЕННЯ МІКРОБНИХ ЦЕНОЗІВ ҐРУНТУ І МІКРОФЛОРИ РИЗОСФЕРИ»
Мета заняття: Ознайомитися з екологічною структурою мікробних ценозів ґрунту; засвоїти методичні підходи до виділення, обліку та аналізу мікрофлори прикореневої зони (ризосфери) і поверхні коренів (ризоплану) сільськогосподарських культур; опанувати розрахунок та агрономічну оцінку ризосферного ефекту (коефіцієнта R/S).
Навчальні цілі та компетентності:
· Знати: функціонально-екологічні групи ґрунтових мікроорганізмів, поняття про ризосферу, ризоплану та філосферу, фактори формування прикореневого мікробного угруповання та механізми ризосферного ефекту.
· Вміти: проводити відбір ризосферних і контрольних проб ґрунту, готувати серійні розведення ґрунтової суспензії, здійснювати висів на елективні живильні середовища, вираховувати чисельність КУО/г сухого ґрунту та встановлювати коефіцієнт R/S.
· Володіти: технікою мікроскопії забарвлених препаратів прикореневої мікрофлори та методикою оцінки біологічної активності ризосфери за закономірностями розвитку корисних мікроорганізмів.
Обладнання, матеріали та реактиви:
· Світлові біологічні мікроскопи (з імерсійними об'єктивами 90×);
· Стерильні чашки Петрі, конічні колби (100–250 мл), стерильні піпетки на 1 та 10 мл, пробірки, скляні шпателі Дригальського, бактеріологічні петлі, препарувальні голки;
· Елективні живильні середовища: м'ясо-пептонний агар (МПА), крохмале-аміачний агар (КАА), середовище Чапека, безазотисте середовище Ешбі або Виноградського;
· Зразки свіжих коренів бобових (горох, соя, конюшина) та злакових (пшениця, ячмінь) культур разом із прикореневим (ризосферним) ґрунтом;
· Контрольні зразки периферійного (безкореневого) ґрунту з тієї ж ділянки (горизонт 0–20 см);
· Набір барвників: розчин фуксину Циля, карболовий генціанвіолет, розчин Люголя, 96%-вий етиловий спирт, імерсійна олія, дистильована вода, фільтрувальний папір.
2. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
2.1. Поняття про ґрунтовий мікробоценоз та еколого-трофічні групи
Ґрунт є унікальним біоорганомінеральним комплексом і гетерогенним середовищем проживання мікроорганізмів, де в 1 г родючого чорнозему містяться мільярди бактеріальних клітин, сотні тисяч грибів та актиноміцетів. Сукупність популяцій усіх мікроорганізмів, які заселяють певний ґрунтовий біотоп, утворює ґрунтовий мікробоценоз. Функціональна діяльність мікробоценозу є фундаментальною основою ґрунтоутворення, кругообігу елементів (C, N, P, S) та формування ґрунтової родючості.
За трофічними потребами та участю в трансформації речовин ґрунтові мікроорганізми поділяють на основні еколого-трофічні групи:
· Амоніфікатори (органотрофи): використовують органічні азотовмісні сполуки (білки, амінокислоти, сечовину). Обліковуються на м'ясо-пептонному агарі (МПА). До них належать бактерії родів Pseudomonas, Bacillus (B. subtilis, B. mycoides), Micrococcus, Proteus.
· Амілолітичні мікроорганізми: засвоюють мінеральні форми азоту та розкладають складні вуглеводи (крохмаль). Обліковуються на крохмале-аміачному агарі (КАА). Представлені переважно актинобактеріями (Streptomyces) та безспоровими бактеріями.
· Мікроскопічні гриби (мікроміцети): береють участь у початкових фазах деструкції рослинного опаду, розкладанні клітковини, лігніну та формуванні гумусових речовин. Обліковуються на середовищі Чапека або сусло-агарі (роди Penicillium, Aspergillus, Mucor, Fusarium, Trichoderma).
· Азотфіксатори та олігонітрофіли: здатні зв'язувати молекулярний азот атмосфери або задовольнятися його мікрокількостями. Обліковуються на безазотистих середовищах Ешбі та Виноградського (роди Azotobacter, Clostridium, Azospirillum, Rhizobium).
2.2. Закономірності просторового розподілу мікрофлори
Розподіл мікроорганізмів у ґрунтовому профілі підпорядкований наявності органічної речовини, вологості та аерації. Верхній шар ґрунту (0–1 см) здебільшого бідний на вегетативні форми через згубну дію ультрафіолетового випромінювання та висушування. Найвища чисельність і біохімічна активність спостерігається в орному шарі на глибині 5–15 см. З глибиною чисельність мікроорганізмів різко зменшується: на глибині 25–30 см їх у 10–20 разів менше, а нижче 1,5 м виявляються лише поодинокі спорові або анаеробні форми.
2.3. Поняття про ризосферу, ризоплану та філосферу
Жива коренева система рослин справляє потужний регуляторний вплив на прикореневе середовище за рахунок виділення екзометаболітів (органічних кислот, цукрів, амінокислот, вітамінів, ферментів) та відлущування клітин епідермісу (кореневого опаду). У результаті виділяють три специфічні зони концентрування мікроорганізмів:
· Ризосфера (Rhizosphere): вузька зона ґрунту (товщиною 1–3 мм), яка безпосередньо прилягає до коренів рослини та перебуває під їхнім прямим фізіолого-біохімічним впливом.
· Ризоплана (Rhizoplane): поверхня самого кореня рослини, на якій мікроорганізми формують щільні мікробні асоціації та біоплівки.
· Філосфера (Phyllosphere): поверхня надземних органів рослин (листя, стебел), де розвивається епіфітна мікрофлора (наприклад, Erwinia herbicola, Pseudomonas fluorescens).
2.4. Сутність та агрономічне значення ризосферного ефекту (R/S)
Явище стимуляції розмноження мікроорганізмів у прикореневій зоні порівняно з ґрунтом, вільним від коренів, називається ризосферним ефектом. Кількісним показником цього явища є коефіцієнт ризосферного ефекту (R/S ratio), який виражається відношенням чисельності мікроорганізмів у 1 г ризосферного ґрунту (R) до їхньої чисельності у 1 г периферійного (контрольного) ґрунту (S):
E_(R/S) = N_ризосфера / N_контроль
Величина коефіцієнта R/S для більшості гетеротрофних бактерій становить від 10 до 100 і більше. У ризосфері молодих рослин переважають неспороутворюючі грамнегативні палички (роди Pseudomonas, Agrobacterium, Flavobacterium). Спорові бацили (*Bacillus*), актиноміцети та целюлозоруйнівні мікроорганізми масово з'являються пізніше — у фази цвітіння та дозрівання, коли збільшується маса відмерлих кореневих волосків.
|
💡 АГРОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РИЗОСФЕРИ Мікрофлора ризосфери виконує роль захисного біологічного бар'єра: сапрофітні бактерії продукують антибіотики, фітоауксини та гібереліни, мобілізують важкорозчинні фосфати і стимулюють кореневе живлення рослин. Водночас у ризосфері можуть накопичуватися й денітрифікатори або фітопатогени при порушенні сівозмін. |
3. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
Завдання 1. Відбір проб та приготування серії розведень ґрунтової суспензії
1. Відбір ризосферного ґрунту: Обережно викопують рослину (наприклад, горох або пшеницю) разом із грудкою ґрунту. Легким струшуванням видаляють слабозв'язаний периферійний ґрунт. Ґрунт, що міцно утримується на коренях (ризосферний), обережно зчищають стерильним скальпелем або пінцетом у стерильну бюкс чи стерильний папір.
2. Відбір контрольного ґрунту: З міжрядь тієї ж ділянки з глибини 5–15 см відбирають пробу периферійного (контрольного) ґрунту, вільного від коренів.
3. Приготування вихідного розведення (1:10): Зважують по 10 г ризосферного та контрольного ґрунту на аптекарських вагах. Вносять кожну навеску в окремі конічні колби зі 90 мл стерильної водопровідної води (розведення 10⁻¹). Колби збовтують на ротаційному струшувачі протягом 10 хвилин.
4. Приготування серії розведень: Окремими стерильними піпетками послідовно переносять по 1 мл суспензії у пробірки з 9 мл стерильної води, отримуючи розведення 10⁻², 10⁻³, 10⁻⁴, 10⁻⁵, 10⁻⁶.
Завдання 2. Висів ґрунтових суспензій на елективні живильні середовища
Для обліку чисельності різних еколого-трофічних груп проводять поверхневий або глибинний висів з відповідних розведень у стерильні чашки Петрі у 3-разовій повторності:
|
Живильне середовище |
Робоче розведення |
Обліковувана група мікроорганізмів |
Умови інкубації |
|
М'ясо-пептонний агар (МПА) |
10⁻⁵ – 10⁻⁶ |
Амоніфікуючі бактерії (органотрофи) |
24–48 год при 28–30°С |
|
Крохмале-аміачний агар (КАА) |
10⁻⁴ – 10⁻⁵ |
Актінобактерії та амілолітичні бактерії |
7–10 діб при 28°С |
|
Середовище Чапека (або сусло-агар) |
10⁻³ – 10⁻⁴ |
Мікроскопічні гриби (мікроміцети) |
3–5 діб при 25°С |
|
Середовище Ешбі (безазотисте) |
10⁻² – 10⁻³ |
Азотобактер та олігонітрофіли |
5–7 діб при 28°С |
Завдання 3. Дослідження мікрофлори ризоплану (поверхні кореня)
1. Метод відбитків (за Мешиним): Стерильними пінцетами беруть відмитий у стерильній воді відрізок кореня (довжиною 1–2 см) і прикладають його послідовно у декількох місцях до застиглої поверхні МПА або КАА в чашці Петрі. Корінь видаляють, чашки інкубують при 28°С протягом 24–48 годин.
2. Метод кореневих зрізів: Стерильні відрізки коренів розкладають на поверхні розплавленого й охолодженого до 45°С безазотистого агару Ешбі. Навколо коренів через 3–5 діб спостерігають розвиток слизистих колоній асоціативних азотфіксаторів або бульбочкових бактерій.
Завдання 4. Приготування та мікроскопія забарвлених препаратів
1. На знежирене предметне скло наносять краплю розведення ґрунтової суспензії (10⁻³) або краплю змиву з кореня.
2. Бактеріологічною петлею розмазують краплю в тонкий мазок площею 1–2 см², висушують на повітрі та фіксують у полум'ї спиртівки.
3. Фарбують мазок розчином фуксину Циля (1–2 хв) або проводять диференціальне фарбування за методом Грама.
4. Промивають водою, підсушують фільтрувальним папером та мікроскопують з імерсійним об'єктивом (90×). Замальовують морфологічні типи бактерій (коки, палички, звивисті форми) та міцелій грибів у лабораторний журнал.
4. ОБРОБКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ ТА РОЗРАХУНКИ
Перерахунок кількості життєздатних клітин мікроорганізмів (КУО) на 1 г абсолютно сухого ґрунту проводять за формулою:
A = (N × C × K) / m
де:
• A — кількість КУО в 1 г абсолютно сухого ґрунту;
• N — середня кількість колоній, підрахована на чашках Петрі даного розведення;
• C — кратність розведення ґрунтової суспензії (наприклад, 10⁴, 10⁵);
• K — коефіцієнт перерахунку на абсолютно сухий ґрунт: K = (100 + W) / 100, де W — вологість ґрунту (%);
• m — об'єм суспензії, нанесений на чашку (мл).
Лабораторно-експериментальна таблиця обліку результатів
|
Еколого-трофічна група мікроорганізмів |
Живильне середовище |
Чисельність у контролі (S), КУО/г |
Чисельність у ризосфері (R), КУО/г |
Ризосферний ефект (R/S) |
|
Амоніфікуючі бактерії |
МПА |
12,5 × 10⁶ |
148,0 × 10⁶ |
11,8 |
|
Актинобактерії |
КАА |
3,2 × 10⁶ |
8,5 × 10⁶ |
2,7 |
|
Мікроскопічні гриби |
Середовище Чапека |
45,0 × 10³ |
180,0 × 10³ |
4,0 |
|
Олігонітрофіли |
Середовище Ешбі |
1,8 × 10⁶ |
24,5 × 10⁶ |
13,6 |
5. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЗВІТУ
1. Дайте визначення поняттям «ґрунтовий мікробоценоз», «ризосфера», «ризоплана» та «філосфера».
2. Які хімічні сполуки входять до складу кореневих виділень (екзосмосу) рослин та як вони впливають на мікрофлору?
3. Що таке ризосферний ефект і за якою формулою обчислюють коефіцієнт R/S?
4. Як змінюється якісний та кількісний склад мікроорганізмів у ризосфері залежно від фази розвитку рослини?
5. На яких живильних середовищах проводять облік амоніфікаторів, актиноміцетів, мікроміцетів та олігонітрофілів?
6. У чому полягає позитивна (захисна, стимулювальна) та можлива негативна роль ризосферної мікрофлори для вищих рослин?
7. Охарактеризуйте особливості розповсюдження азотфіксуючих бактерій (Rhizobium, Azospirillum, Azotobacter) у прикореневій зоні.
8. Які методи застосовують для вивчення мікрофлори безпосередньої поверхні кореня (ризоплану)?
6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
[1] Кравчук М. М., Іутинська Г. О. Ґрунтова мікробіологія: Навчальний посібник. — К.: Арістей, 2006. — 284 с.
[2] Гудзь С. П., Гнатуш С. О., Яворська Ґ. В. та ін. Практикум з мікробіології: Навчальний посібник. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2014. — 228 с.
[3] Кісель В. І., Пиріг О. В. Сільськогосподарська мікробіологія: Курс лекцій. — К.: НУБіП України, 2019. — 185 с.
[4] Пінчук Н. В., Коваленко Т. М., Вергелес П. М. Мікробіологія та вірусологія: Практикум. — Вінниця: ВНАУ, 2021. — 124 с.
[5] Емцев В. Т., Шильникова В. К. Микробиология. — М.: Дрофа, 2006. — 445 с.
";