s:135661:"
АДАПТАЦІЯ РОСЛИН ДО УМОВ ДОВКІЛЛЯ
3.2. Ріст і розвиток рослин
Мета. Набуття умінь та навичок у спостереженні явищ фотоморфогенезу; визначення зон росту рослин; впливу гетероауксину на прискорення коренеутворення, визначенні періодичності росту дерев’янистих рослин.
Матеріали та обладнання. Чашки Петрі, проростки квасолі та пшениці, банки або циліндри вологих камер, пробкові кришки, лінійки, тоненькі голки, фільтрувальний папір, туш, тирса, ножиці, лезо бритви, кристалізатор, хімічні склянки на 100 мл.



Вивчають явище, пророщуючи в темноті в чашках Петрі, квасолю і пшеницю по дві чашки кожної культури. Одну чашку Петрі з проростками пшениці і одну з проростками квасолі накривають темними ящиками.

Триденні проростки пшениці і восьмиденні квасолі, вирощені на світлі і в темноті, досліджують одночасно з декількох напрямів. Результати досліду заносять в таблицю 6.1
Таблиця 6.1
Результати дослідження явищ фотоморфогенеху
|
Варіанти досліду |
Середня довжина рослин |
корін- ців |
Загальна довжина корінців |
Варіанти досліду
|
Середня довжина рослин |
Довжина гіпокотеля |
Довжина епікотеля |
Площа листків |
|
Нормальні проростки пшениці |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Етильовані проростки пшениці |
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 2. Визначити зони росту кореня і стебла методом нанесення позначок.
Методичні вказівки
Тушшю наносять риски через кожний міліметр на корінці гороху, квасолі, кукурудзи , соняшника.
На дно матеріальної банки наливають трохи води (на 2 см). Насіння разом з полоскою фільтрувального паперу булавкою прикріплюють до пробки і опускають в банку так, щоб фільтрувальний папір занурився у воду.
Залишають дослід у темній шафі або термостаті (рис. 6.2.) за температури 20–25оС. Через 24 год заміряють відстань між рисками.


Визначення зон росту кореня
|
Об’єкт |
Номер паростка |
Зона приросту, мм |
||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
||
|
Горох |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Соняшник |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Квасоля |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кукурудза |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середнє |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для визначення зони росту стебла наносять позначки на підсім’ядольне коліно соняшника через кожні 2 мм. Протягом 2–3 см паростки висаджують в тирсу (в чашки Петрі) і ставлять у темне місце при температурі 10–25С. Через добу міліметровою лінійкою виміряють, наскільки розійшлись окремі позначки на кожному з 10 паростків.

Результати занести в таблицю 6.3.
Таблиця 6.3
Визначення зон росту стебла
|
Об’єкт |
Номер паростка |
Зона приросту, мм |
||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середнє |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Щодо середнього показника побудувати криві росту кореня і стебла.
Відео 16. Ріст кореня і стебла
Завдання 3. Дослідити вплив гетероауксину на прискорення коренеутворення в живців квасолі.
Основний представник групи ауксинів – β-індолілоцтова кислота. Найбільше ІОК міститься в молодих ростучих меристематичних клітинах листків і бруньок, активному камбії, пилку, насінні. Ауксини рухаються по рослині полярно. Найяскравішим проявом фізіологічної дії ауксину його вплив на ріст клітин у фазі розтягнення. Він контролює закладання коренів, цвітіння, утворення бульб і цибулин. На клітинному рівні ІОК зв’язується зі специфічними рецепторами і впливає на функціональну активність мембран, полірибосом, роботу ядерного апарату. Контроль над процесами росту і розвитку за допомогою ауксинів можливий, якщо концентрація його в клітині буде регулюватись. Рівновага синтезу ауксинів, їх окиснення і зв’язування – все це механізмичутливої системи регуляції концентрації ІОК, а отже і процесів росту.
Беруть 10-денні паростки квасолі довжиною 10–13 см, зрізають біля основи 10 однакових за довжиною, паростки підрізають під водою, 5 паростків (контрольні) занурюють у колбочку з водою, 5 інших (дослідні) – у колбочку з 0,01% розчином гетероауксину на 3 години.

Потім виймають з розчину, ополіскують водою і занурюють у воду на глибину 4–5 см та залишають на світлі за температури 20–25оС до утворення корінців. У кінці досліду підрахувати кількість утворених корінців, їх довжину. Результати записати в таблицю 6.4
Таблиця 6.4
Вплив гетероауксину на прискорення коренеутворення в живців квасолі.
|
|
№ п/п |
Кількість корінців що утворилися |
Довжина корінців см |
||||
|
всього |
На 1 рослину |
% до контролю |
всього |
на 1 рослину |
% до контролю |
||
|
Водопровідна вода |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0,01% розчин гетероауксину |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 4. Визначити періодичність росту пагонів дерев та кущів.
Лінійкою вимірюють довжину міжвузлів пагону дерева або куща. Результати вимірів записати в таблицю 6.5.
Таблиця 6.5
Періодичність росту пагона
|
|
Номера міжузлів від основи пагону |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
1 |
|
|
Довжина міжвузлів, см |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Довжина пагону, см |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За даними таблиці побудувати криву росту міжвузлів та росту пагонів.

Питання для самоконтролю
1. Ріст і розвиток як інтегральні процеси.
2. Локалізація процесу росту.
3. Принципи регуляції росту і розвитку.
4. Фізіологія проростання насіння.
5. Спокій рослин, його фізіолого-біохімічні ознаки.
6. Типи спокою у рослин.
7. Фактори, які регулюють ріст і розвиток рослинного організму.
8. Основні принципи росту (фотоперіодизм, ритмічність, кореляції, полярність, рух).
9. Морфолого-біохімічні ознаки вікових змін в онтогенезі рослин.
10. Фізіологія цвітіння, формування насіння та плодів.
11. Перетворення речовин при дозріванні плодів.
12. Що ви візьмете з собою із знань з фізіології розвитку рослин у майбутню виробничу діяльність?
";