s:66582:"
Навчальна дисципліна «Сільськогосподарська мікробіологія»
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №
Тема: «Будова бактеріальної клітини. Анатомія поверхневих і внутрішньоклітинних структур. Рух бактерій та типи джгутикування»
Навчальна мета: Вивчити ультраструктурну та анатомічну організацію бактеріальної клітини; засвоїти класифікацію та функціональне значення поверхневих (клітинна стінка, капсула, фімбрії, пілі, джгутики) та внутрішньоклітинних (нуклеоїд, рибосоми, мезосоми, включення) структур; опанувати класифікацію бактерій за типом джгутикування та методи дослідження активного руху мікроорганізмів у живих препаратах («роздавлена крапля» та «висяча крапля»).
Навчальні цілі та компетентності:
Здатність ідентифікувати морфолого-анатомічні ознаки прокаріотів під світловим мікроскопом, диференціювати активний плавальний рух від пасивного броунівського руху, готувати мікропрепарати живих культур та оцінювати цитологічні особливості ґрунтових бактерій.
Обладнання, реактиви та матеріали: Біологічні світлові мікроскопи з імерсійною системою (збільшення ×90, ×100).
· Предметні скельця (стандартні та спеціальні предметні скельця з лункою).
· Накривні скельця (18×18 мм або 20×20 мм), бактеріологічні петлі, газові пальники.
· Вазелін лабораторний, фільтрувальний папір, туш китайська або чорна індійська, 0,1% водний розчин фуксину основного, імерсійна олія, 96% етиловий спирт.
· Живі добові бульйонні та агарові культури мікроорганізмів: Escherichia coli, Proteus vulgaris, Bacillus subtilis, Pseudomonas aeruginosa, Spirillum volutans, Acetobacter aceti, Sarcina flava.
·
Бактеріальна клітина має типову прокаріотичну будову, яка характеризується відсутністю оформленого ядра, оточеного ядерною мембраною, а також відсутністю мембранних органел еукаріотичного типу (мітохондрій, комплексу Гольджі, ендоплазматичної сітки, пластид). Всі структури бактеріальної клітини поділяють на обов'язкові (присутні у всіх стабільних клітин) та допоміжні (присутні у окремих видів або за певних умов культивування).
|
Категорія структур |
Анатомічні елементи |
Основні біологічні функції |
|
Обов'язкові внутрішні структури |
Цитоплазматична мембрана (ЦПМ), нуклеоїд, рибосоми (70S), цитоплазматичний матрикс |
Бар'єрно-осмотична, транспортна, біосинтетична, зберігання й передача генетичної інформації, трансляція білків. |
|
Обов'язкові зовнішні структури |
Клітинна стінка (муреїновий / пептидоглікановий каркас) |
Збереження сталої форми клітини, захист від осмотичного шоку (плазмоптису), участь у поділі та транспорті речовин. |
|
Допоміжні поверхневі структури |
Капсула (макро-, мікрокапсула), слизовий шар, зооглеї, фімбрії (вії), F-пілі, джгутики |
Захист від висушування й фагоцитозу, адгезія до субстрату, кон'югація (передача плазмід), активна рухливість. |
|
Допоміжні внутрішні структури |
Плазміди, мезосоми, аеросоми (газові вакуолі), включення (волютин, ліпіди, глікоген, сірка) |
Позаядерна спадковість (антибіотикорезистентність), метаболічна адаптація, плавучість у водному середовищі, запас поживних речовин. |
Джгутик (flagellum) є спеціалізованою білковою органелою плавального руху бактерій. Товщина джгутика становить 0,01–0,05 мкм (10–50 нм), а довжина може сягати від 3 до 20 мкм (значно перевищуючи довжину самої клітини). Ультраструктура джгутика складається з трьох основних компонентів:
1. Спіральна нитка (філамент): порожнистий білковий циліндр, сформований субодиницями білка флагеліну. Флагелін є специфічним Н-антигеном і володіє скорочувальними властивостями, подібними до міозину.
2. Рухомий гак (згнів): вигнута білкова структура біля основи нитки, яка виконує роль шарніра для передачі обертального моменту від мотора до нитки.
3. Базальне тіло (каркасно-моторний апарат): система кілець, закріплених на центральному стрижні в поверхневих шарах клітини. У грамнегативних бактерій базальне тіло має 4 кільця: M-кільце (в ЦПМ, являє собою ротор-двигун), S-кільце (в периплазмі над ЦПМ), P-кільце (в пептидоглікановому шарі) та L-кільце (в зовнішній мембрані). У грампозитивних бактерій через товстий однорідний шар пептидоглікану присутні лише 2 кільця (M і S).
Класифікація бактерій за розташуванням і кількістю джгутиків (типи джгутикування):
|
Тип джгутикування |
Розташування та кількість |
Характер руху |
Типові представники |
|
Монополярний монотрих |
Один джгутик на одному з полюсів клітини |
Дуже активний, стрімкий прямолінійний рух (до 60 мкм/с) |
Vibrio cholerae, Pseudomonas fluorescens |
|
Монополярний політрих (Лофотрих) |
Пучок джгутиків на одному з полюсів клітини |
Швидкий поступальний рух за траєкторією спіралі |
Pseudomonas aeruginosa, Chromatium |
|
Біполярний моно- / політрих (Амфітрих) |
Поодинокі джгутики або пучки джгутиків на обох полюсах |
Швидкий, але безладний, з періодичною зміною напрямку |
Spirillum volutans, Campylobacter jejuni |
|
Перитрих |
Чисельні джгутики (від 10 до сотень) по всій поверхні клітини |
Поступальний рух, що чергується з перевертанням (кувырканием) |
Escherichia coli, Proteus vulgaris, Bacillus subtilis |
У світі мікроорганізмів розрізняють декілька фундаментальних типів пересування:
1. Плавальний рух (плавальна рухливість): здійснюється за допомогою джгутиків у рідкому середовищі. Обертання джгутика відбувається за годинниковою або проти годинникової стрілки зі швидкістю до 100 об/с за рахунок протонного градієнту (протонрушійної сили Δp) на ЦПМ.
2. Ковзаючий рух: характерний для бактерій, що не мають джгутиків (міксобактерії, ціанобактерії, Cytophaga). Пересування відбувається по твердому субстрату за рахунок хвилеподібного скорочення поверхневих фібрил та нерівномірного виділення слизу.
3. Поступально-обертальний рух спірохет: забезпечується аксіальними нитками (ендоджгутиками), розташованими у периплазматичному просторі між ЦПМ та зовнішньою мембраною. Скорочення фібрил викликає згинання й обертання всієї клітини.
4. Пасивний (Броунівський) рух: молекулярний хаотичний рух, при якому нерухомі клітини (наприклад, коки) коливаються на одному місці під ударами молекул води. На відміну від активного руху, клітини не змінюють свого взаємного розташування і не долають відстаней.
Спрямований рух бактерій у відповідь на фізико-хімічні градієнти зовнішнього середовища називається таксисом. Розрізняють: хемотаксис (рух до атрактантів — цукрів, амінокислот, або від репелентів — отрут, кислот), фототаксис (рух до світла у фототрофів), аеротаксис (рух до оптимальної концентрації кисню), магнітотаксис (орієнтація вздовж магнітних ліній Землі за допомогою магнітосом).
Завдання 1. Виготовлення та мікроскопічне дослідження препаратів живих клітин бактерій для визначення їхньої рухливості
Для спостереження бактерій у живому стані використовують незафарбовані препарати «роздавлена крапля» та «висяча крапля». Вони дозволяють оцінити справжню форму, розміри клітин, характер їхнього руху та процес ділення.
Методика приготування препарату «Роздавлена крапля»:
· На середину знежиреного предметного скла нанесіть бактеріологічною петлею краплю дистильованої води (якщо культура з агару) або краплю рідкої бульйонної культури E. coli чи B. subtilis.
· Накривне скельце поставте на край краплі під кутом 45° і обережно опустіть, уникаючи утворення пухирців повітря під склом.
· Надлишок рідини, що виступає за краї накривного скла, видаліть смужкою фільтрувального паперу.
· Розгляньте препарат під мікроскопом з об'єктивом ×40 (суха система) при притемненому полі зору (опущеному конденсорі).
Методика приготування препарату «Висяча крапля»:
· На середину покривного скельця нанесіть маленьку краплю добової бульйонної культури (Proteus vulgaris або Pseudomonas aeruginosa).
· Лунку спеціального предметного скла змастіть по периметру тонким шаром вазеліну.
· Предметне скло лункою донизу накладіть на покривне скло так, щоб крапля опинилася в центрі лунки, і щільно притисніть.
· Швидко переверніть препарат предметним склом донизу. Крапля повинна висіти вільно, не торкаючись дна та країв лунки.
· Мікроскопування починайте з фокусування на край краплі при малому збільшенні (×10), а потім переходьте на збільшення ×40 або імерсійну систему (×90/×100).
Завдання 2. Виявлення поверхневих структур (капсул) за методом Буррі-Гінса
Метод Буррі-Гінса є комбінованим негативно-позитивним способом забарвлення. Туш створює темне контрастне тло (не проникаючи в капсулу), а фуксин забарвлює бактеріальну клітину всередині прозорої капсули у червоний колір.
· На край предметного скла нанесіть краплю краплинної туші та внісіть у неї петлю культури Acetobacter aceti або Клебсієл.
· Шліфованим склом зробіть тонкий мазок по предметному склу так само, як мазок крові.
· Препарат висушіть на повітрі без термічної фіксації (щоб не зруйнувати капсулу).
· На мазок нанесіть 0,1% розчин фуксину основного на 1,5–2 хвилини.
· Промийте препарат струменем води, просушіть та мікроскопуйте з імерсійним об'єктивом (×90).
· Результат: на темно-коричневому або чорному тлі туші видно безбарвні світлі ореоли (капсули), всередині яких містяться рубіново-червоні клітини бактерій.
Під час виконання практичної роботи студент заповнює протокол досліджень та заносить результати мікроскопії до таблиць.
Таблиця 1. Порівняльна характеристика типів рухливості та морфології бактерій
|
Назва культури |
Форма та розмір клітин |
Тип джгутикування |
Характер руху (активний / броунівський) |
Наявність капсули |
|
Escherichia coli |
Паличка (0,5 × 2,0 мкм) |
Перитрих |
Активний поступальний із кувырканием |
Вidsutnya / мікрокапсула |
|
Pseudomonas aeruginosa |
Паличка (0,6 × 1,8 мкм) |
Лофотрих |
Стрімкий прямолінійний |
Може утворювати слиз |
|
Spirillum volutans |
Звивиста (1,5 × 20 мкм) |
Амфітрих |
Швидкий обертальний |
Відсутня |
|
Sarcina flava |
Коки в пакетах (1,5 мкм) |
Нерухома (без джгутиків) |
Пасивний (Броунівський) |
Відсутня |
|
Acetobacter aceti |
Паличка (0,8 × 2,0 мкм) |
Перитрих / нерухома |
Поступальний / слабкий |
Чітка макрокапсула |
Контрольні запитання:
1. Які структури бактеріальної клітини належать до обов'язкових, а які до допоміжних?
2. У чому полягають фундаментальні відмінності між нуклеоїдом прокаріотів та ядром еукаріотів?
3. Яку хімічну будову має джгутик бактерій? Який білок входить до його складу?
4. Поясніть відмінності в будові базального тіла джгутика у грампозитивних та грамнегативних бактерій.
5. Охарактеризуйте типи джгутикування: монотрихи, лофотрихи, амфітрихи, перитрихи. Наведіть приклади.
6. За рахунок якого джерела енергії здійснюється обертання джгутика бактерій?
7. Як відрізнити активний плавальний рух бактерій від пасивного броунівського руху під мікроскопом?
8. У чому полягає суть методу Буррі-Гінса для виявлення капсул? Чому мазок не можна фіксувати над полум'ям?
9. Що таке таксиси? Наведіть приклади позитивного та негативного хемотаксису у ґрунтових бактерій.
10. Який механізм руху притаманний спірохетам та ковзаючим бактеріям, що не мають зовнішніх джгутиків?
Практичні ситуаційні задачі:
Задача 1: Під час мікроскопіювання препарату «висяча крапля» студент спостерігає, що всі клітини Staphylococcus aureus здійснюють хаотичні коливальні рухи на одному місці, але не переміщуються в полі зору. Чи є ця культура рухливою? Поясніть фізичну природу спостережуваного явища.
Задача 2: При вивченні мазка з ґрунтової висівки виявлено рухливі паличкоподібні бактерії, що рухаються дуже стрімко по прямолінійній траєкторії зі швидкістю понад 50 мкм/с. До якого типу джгутикування найімовірніше належить даний мікроорганізм?
Задача 3: Студент провів термічну фіксацію мазка культури Acetobacter aceti над пальником перед забарвленням за Буррі-Гінсом. Під мікроскопом капсули виявилися зруйнованими або зморщеними. У чому полягає методична помилка і як її виправити?
· Ґрунтова мікробіологія: Навчальний посібник / М. М. Кравчук, Г. О. Іутинська. — К.: Вища школа, 2011.
· Мікробіологія: підручник / С. П. Гудзь, С. О. Гнатуш, І. С. Білінська. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. — 360 с.
· Практикум з мікробіології: Навчальний посібник / ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ. — Вінниця, 2019.
· Загальна мікробіологія: Лабораторний практикум / КПІ ім. Ігоря Сікорського. — К., 2018.
· Bergey's Manual of Systematic Bacteriology / Editor-in-Chief: George M. Garrity. — 2nd Edition. — Springer, 2005.
";