s:22008:"

ІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН

1.    СТРУКТУРА РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ВОДООБМІНУ

1.1.    Фізіологія рослинної клітини

(Гіф 1)

Лабораторне заняття 1. Плазмоліз і деплазмоліз, вихід барвних речовин із вакуолі.

Визначення життєздатності насіння за забарвленням цитоплазми

Завдання 1. Плазмоліз і деплазмоліз

Завдання 2. Дослідити вихід барвних речовин із вакуолі.

Завдання 3. Визначити життєздатність насіння за забарвленням цитоплазми.

Мета. Дослідження явищ плазмолізу і деплазмолізу, форми плазмолізу, вихід барвних речовин із вакуолі. Визначити життєздатність насіння за забарвленням цитоплазми.

Матеріали та обладнання. Мікроскопи, предметні скельця, покривні скельця, бритви, пінцети, спиртівки, препарувальні голки, фільтрувальний папір, 1м розчин сахарози, пробірки, штатив, ніж, штативні або ручні лупи, бритви, пінцети, ланцети 2%-й розчин індиго­карміну.

Література. Л-1, с. 9...36; Л-2, с. 12...15.

image.png

Завдання 1. Плазмоліз і деплазмоліз

Плазмоліз - це відокремлення протопласта рослинної клітини. Явище протилежне деплазмолізу. Причиною плазмолізу є зменшен­ня об’єму внутрішньоклітинного вмісту через втрату води під дією гіпертонічних розчинів. Плазмоліз можливий лише у життєздатній та функціонально цілісній клітині. Процес повернення клітини до нормального стану у гіпотонічному розчині називають деплазмолізом. У зів'ялих рослин плазмоліз не відбувається, але можна спостерігати явище циторізу, коли плазмалема не відокремлюється від оболонки і клітина зморщується.

Методичні вказівки

Виготовити тоненький зріз шкірочки синьої цибулі або листок традесканції. Помістити його в краплину води на предметне скло і на­крити скельцем.

Виготовлений препарат спочатку розглядають при малому збільшенні, під час якого вибирають місце з добре забарвленими кліти­нами. Взяти смужку фільтрувального паперу і прикласти його до краю покривного скельця, а з протилежного краю піпеткою опускають кілька крапель 1м розчину сахарози.

image%20%281%29.png

 

1-    не плазмолізована клітина, 2 - початкова стадія плазмолізу, З - середня стадія плазмолізу, 4 - сильно плазмолізована клітина.

Рис.1.1. Стадії плазмолізу

 

Розглядають препарат під мікроскопом, через 1-3 хв протоплазма починає відставати від оболонки спочатку по кутах клітини, спо­стерігається так званий угнутий плазмоліз. З часом, відставання цитоплазми збільшується, аж поки весь протопласт повністю не відстане від оболонки і не округлиться. У цьому випадку спостерігається опукла форма плазмолізу.

image%20%282%29.png

 

Рис 1.2. 1 - Клітини в тургесцентному стані, 2 - Плазмолізовані клітини

Щоб виявити явище деплазмолізу, беруть препарат з плазмолізованими клітинами, прикладають до накривного скельця смужку паперу, а з іншо­го боку скельця піпеткою опускають кілька крапель води. Концентрація в клітинах вища, ніж зовні, а тому рідина рухається в напрямі до більшої концентрації. При цьому цитоплазма насичується водою і займе попереднє положення - настає деплазмоліз. Результати досліду зарисувати.

 image%20%283%29.png 

Рис. 1.3. Стан клітини в різних осмотичних розчинах

Відео 1. Плазмоліз, деплазмоліз

Завдання 2. Дослідити вихід барвних речовин із вакуолі.

Цитоплазма живої клітини здатна утримувати деякі речовини, які містяться в клітинному соці завдяки властивій їй прижиттєвій ви­бірковій напівпроникності. Якщо клітину пошкодити високою температурою, міцними кислотами або будь-якими іншими факторами, то цитоплазма втрачає здатність до вибіркової напівпроникності. Речовини, які містяться в клітинному соці, при цьому можуть вільно виходити назовні. Таке явище добре спостерігається у клітинах із забарвленим клітинним соком, оскільки сама цитоплазма безбарвна.

Методичні вказівки

Нарізаний кубиками столовий червоний буряк, промивають під холодною водою, складають в дві пробірки і заливають водою. Одну пробірку ставлять в штатив, іншу кип’ятять на спиртівці. Вода що закипіла забарвлюється. Зарисувати дослід.

image%20%284%29.png

Рис. 1.4. Вихід барвних речовин із вакуолі

 

Завдання 3. Визначити життєздатність насіння за забарвленням цитоплазми.

Здатність цитоплазми рослинної клітини пропускати речовини називається проникністю. Мембрани живих клітин пропускають ли­ше певні молекули, або іони  розчинених речовин проявляючи вибірковість, яка залежить від природи мембрани. Такі мембрани називають не напівпроникними, а вибірково проникними. При порушенні оптимальних умов існування у рослинній клітині може відбутися розрив мембран. Якщо пошкодити оболонку, то збільшується проникність цитоплазми тоді, як протоплазма ще живих клітин не пропускає барвник.

Методичні вказівки


Насіння гороху або квасолі, яке зволожувалось у термостаті протягом 16-18 годин, за температури 20о С, звільняють від насінних оболонок. 10 насінин кладуть у 0,2%-й розчин індигокарміну на 2-3 год за температури 30оС. Потім барвник зливають, насіння старанно промивають і визначають його життєздатність. Насіння сім’ядолі якого частково забарвились, а корінці зовсім не забарвились, вважають життєздатним. Якщо в насінні забарвлені корінці і сім’ядолі - таке насіння переважно не життєздатне. Дані досліду занести в таблицю.

image%20%285%29.png

Рис. 1.5. Насінина квасолі - А життєздатна, Б - не життєздатна

Таблиця 1.1

Визначення життєздатності насіння

Показники

Насінини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Забарвлення сім’ядолі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Забарвлення корінців

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Життєздатність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання для самоконтролю

1.    Будова рослинної клітини. Основні органоїди клітини та їх функції.

2.    Хімічний склад і структура цитоплазми.

3.    Що необхідно розуміти під проникністю цитоплазми?

4.    Будова біологічної мембрани, хімічний склад, функції.

5.   Білки, їх будова і функції.

6.    Ферменти, їх хімічна природа, властивості і локалізація.

7.    Вітаміни, їх фізіологічна роль.

8.    Макроергічні сполуки.

9.    Значення і класифікація вуглеводів.

";