s:15200:"

Інструкційна карта заняття

 

для проведення  лабораторного заняття  № 2

 

Предмет: Ботаніка

 

Місце проведення                                                                 Час проведення

заняття:         аудиторія                                                           заняття:    90 хв.

 

Тема заняття:  : Вивчення під мікроскопом алейронових зерен, жирних олій, кришталів оксалату кальцію, оболонки клітини з простими спорами.

 

Мета заняття: Набуття умінь та навичок в мікроскопічному дослідженні похідних протопласту.

Об’єкти вивчення: зернівки пшениці (кукурудзи, вівса), бульба в картоплі, сидосперми насіння рищини, сім’ядолей соняшнику, суха луска цибулі, листок аспідистри.

 

Правила по техніці безпеки на робочому місці:

 

1. Студенти допускаються до виконання практичного заняття після інструктажу 

    з техніки безпеки.

2. Перед початком роботи необхідно прибрати з робочого місця зайві предмети.

3. На занятті слід виконувати тільки ту роботу,  яка передбачена завданням

    викладача.

4. Студенти несуть відповідальність за порушення вимог охорони праці.

5. Після закінчення роботи навести порядок на робочому місці.

 Зміст та послідовність виконання завдань

Завдання 1. Нанести предметне скло краплину розчину йоду в йодиді калію. Зробити поперечні зрізи зернівки пшениці. Перенести 2-3 зрізи на предметне скло і накрити покривним склом. При малому збільшенні знайти тонку ділянку зрізу на якій видно золотисту смужку з клітини алейронового шару, розташовного під спермодермою. При великому збільшенні видно, що клітини щільно зімкнені, кубічної форми, виповнені дрібними алейроновими зернами. Замалювати кілька клітин алейронового шару, спермодерму, яка зрослася з сухими оплоднем, і клітини ендосперму з сухим оплоднем. Зробіть позначення: 1 – спермодерма; 2 – проміжний шар; 3 – хлорофілоносний шар;

4 – інтегумент (насінна шкірка); 5 – залишки нуцелюса; 6 – алейроновий шар; 7 – алейронові зерна; 8 – ендосперми; 9 – крохмальні зерна.

Завдання 2. Відрізати маленький шматок від бульби картоплі і роблять ним мазок на предметному склу у краплині води. При цьому із зруйновних клітин у воду переходять крохмальні зерна, в результаті чого вона мутніє. Краплину накривають накривним скельцем і розглядають при малому, а потім при великому збільшеннях.

 

При великому збільшенні добре видно овальні і яйцеподібні безбарвні крохмальні зерна з ексцентричною шаруватістю. Розглядаючи шаруватість слід прикрити діафрагму. Серед багатьох простих крохмальних зерен зрідка трапляються складні і напівскладні.

 Замалювати кілька крохмальних зерен. Зробіть позначення: 1 – просте крохмальне зерно; 2 – напівскладне крохмальне зерно; 3 – складне крохмальне зерно; 4 – утворюючий центр; 5 – індивідуальна шаруватість; 6 – стільна шаруватість.

 

Завдання 3. Зробити зріз насінини рицини, покласти його на предметне скло у краплину барвника судан ІІІ і накрити скельцем. Після цього треба постукати голкою по накривному скельцю і злегка придавити його, щоб краплини олії вишли з розрізаних клітин.

 

 

 

Барвник судан ІІІ інтенсивно поглинає олія, краплини якої забарвлюються в оранжево-червоний колір. При малому збільшенні знаходять тонкий край зрізу і розглядають клітини при великому збільшенні. В них, а також в оточуючому розчині добре видно забарвлені краплини жирної олії. Зариcувати клітину. Зробити позначення: 1 – клітинна оболонка; 2 – цитоплазма; 3 – алейро- нове зерно; 4 – оболонка алейронового зерна; 5 –кристалоїд; 6 – глобоїд; 7 – аморфна білкова маса

 

Завдання 4. Зробити зріз верхньої епідерми листка аспідистри паралельно до поверхні, кладуть його на предметне скло у краплину хлор-цинк-йоду і накривають накривним скельцем. Під дією реактиву целюлозні стінки набувають синьо-фіолетового забарвлення і пори помітно краще.

 

При малому збільшенні знаходяться на зрізі місце, де клітини розташовані в один шар. При великому збільшенні спочатку ретельно вивчають бічні стінки. У місці з’єднання двох клітин видно суцільну тонку темну лінію. Це серединна пластинка і первинні стінки сусідніх клітин. Від цієї лінії у глибині клітини розташована товста вторинна стінка, в якій видно порові канали з паралельними стінками. Так виглядають  прості пори у розрізі (вигляд збоку). Звертають увагу на те, що пори в сусідніх клітинах збігаються, вони розділені лише тонкою мембраною – замипологою плівкою. Потім використовуючи мікрометричний гвинт, розглядають нижню і верхню стінки клітини. На них розсіяні світлі кружечки. Це також прості пори (вигляд зверху). Замалювати 1-2 клітини з порами. Зробити позначення: 1 – первинна стінка; 2 – вторинна стінка; 3 – міжклітинна речовина; 4 – проста порав (вигляд зверху); 5 – замикаюча плівка пори.

Питання для контролю та самоконтролю

1.     Як класифікують  похідні протопласта?

2.     Що являє собою вакуолі?

3.     Що таке клітинний сік, який  його хімічний склад?

4.     В яких частинах клітини локалізуються запасні  білки, вуглеводи, жирна олія?

5.     Які функції стінки клітини?

6.     Чим клітинна стінка відрізняється від плазмолеми?

7.     Як відбувається ріст клітинної стінки?

8.     У чому різниця між первинною і вторинною стінками клітини за структурою і хімічними складом?

9.     Чому при окорковінні стінок вміст клітини відмирає?

10. Чим прості пори відрізняються від облямованих?

11. Яка структура плазмодесми?

";