s:65452:"
Навчальна дисципліна «Сільськогосподарська мікробіологія»
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
|
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: «ОБМІН РЕЧОВИН У МІКРООРГАНІЗМІВ. СПОСОБИ ЖИВЛЕННЯ, ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ ТА ПРИНЦИПИ СИСТЕМА ТИКИ» |
Мета заняття: Засвоїти фундаментальні закономірності метаболізму мікроорганізмів, вивчити класифікацію трофічних груп за джерелами Карбону, Нітрогену, електронів та енергії (автотрофія, гетеротрофія, фототрофія, хемотрофія, літотрофія, органотрофія). Опанувати механізми транспорту поживних речовин через мембрану та засвоїти сучасні методи систематики й ідентифікації ґрунтових бактерій за Визначником Берджі.
Навчальні цілі та компетентності:
· Здатність аналізувати фізіолого-біохімічні особливості ґрунтових мікроорганізмів та їхню роль у кругообігу речовин.
· Вміння визначати тип живлення та дихання бактерій за їхньою ферментативною активністю та продуктами метаболізму.
· Володіння навичками роботи з систематичними каталогами та опреділителями (Визначник бактерій Берджі).
· Здатність використовувати знання про метаболізм для оптимізації застосування мікробних біопрепаратів та добрив у рослинництві.
Матеріально-технічне забезпечення та реактиви:
· Прилади та посуд: світлові мікроскопи з імерсійною системою, бактеріологічні петлі, спиртівки, предметні та покривні скельця, пробірки, штативи, промивалки.
· Реактиви для тестів: 3% розчин пероксиду водню (каталазна проба), реактив Несслера (уреазна активність), реактив Ерліха/Ковача (індолоутворення), смужки з ацетатом свинцю (утворення H₂S), індикатори (бромтимоловий синій, феноловий червоний, Андреде).
· Живильні середовища: м'ясо-пептоний агар (МПА), крохмале-аміачний агар (КАА), середовище Ешбі, середовище Чапека, середовища Гісса з вуглеводами (глюкоза, лактоза, сахароза, маніт).
· Колекційні штами та навчальні таблиці: колекційні культури Bacillus subtilis, Escherichia coli, Azotobacter chroococcum, Rhizobium leguminosarum, таблиці таксономічних схем Берджі.
2. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
2.1. Конструктивний та енергетичний обмін речовин
Обмін речовин (метаболізм) у мікроорганізмів являє собою сукупність біохімічних перетворень, що забезпечують збереження структури, ріст, розмноження та адаптацію клітини до умов навколишнього середовища. Метаболізм підрозділяється на два тісно пов'язані взаємодоповнюючі процеси:
1. Конструктивний обмін (анаболізм, пластичний обмін) — сукупність реакцій біосинтезу складних органічних сполук (білків, нуклеїнових кислот, ліпідів, полісахаридів) із простіших молекул, що надходять у клітину. Реакції анаболізму протікають із витратою енергії АТФ та відновлювальних еквівалентів (НАДФ·Н).
2. Енергетичний обмін (катаболізм) — сукупність ферментативних реакцій розщеплення та окиснення вихідних субстратів, що супроводжується акумуляцією хімічної енергії у формі макроергічних зв'язків АТФ та формуванням відновлених коферментів (НАД·Н, ФАД·Н₂).
Хімічний склад бактеріальної клітини: Вода становить 75–85% маси вегетативної клітини. У сухій речовині органічні сполуки складають близько 90–95% (білки — 50–80%, нуклеїнові кислоти — 10–20%, вуглеводи — 10–15%, ліпіди — 5–10%), а мінеральні елементи (N, P, K, Mg, Ca, Fe, S) — 5–10%.
2.2. Класифікація мікроорганізмів за типами живлення та джерелами енергії
На відміну від вищих організмів, мікросвіт демонструє надзвичайну трофічну пластичність. Класифікація типів метаболізму базується на трьох основних критеріях: джерелі Карбону, джерелі енергії та джерелі електронів (донорів гідрогену).
|
Тип метаболізму |
Джерело Карбону |
Джерело енергії |
Приклади мікроорганізмів |
|
Фотолітоавтотрофи |
CO₂ (неорганічне) |
Світло |
Ціанобактерії, пурпурові сіркобактерії |
|
Фотоорганогетеротрофи |
Органічні сполуки |
Світло |
Пурпурові несірчані бактерії |
|
Хемолітоавтотрофи |
CO₂ (неорганічне) |
Окиснення неорганічних сполук (NH₃, NO₂, H₂S, Fe²⁺) |
Нітрифікатори (Nitrosomonas, Nitrobacter), тионові бактерії |
|
Хемоорганогетеротрофи |
Органічні сполуки |
Окиснення органічних сполук (вуглеводи, білки) |
Більшість ґрунтових бактерій (Bacillus, Pseudomonas, Clostridium), гриби |
Джерела Нітрогену: Мікроорганізми поділяють на аміноавтотрофи (здатні засвоювати неорганічний нітроген — N₂, NH₄⁺, NO₃⁻) та аміногетеротрофи (потребують готових органічних азотистих сполук — амінокислот, пептидів, азотистих основ).
2.3. Механізми транспорту речовин у клітину
Клітинна оболонка та цитоплазматична мембрана (ЦПМ) виконують функцію вибіркового бар'єра. Надходження поживних субстратів здійснюється за допомогою чотирьох основних механізмів:
· Проста пасивна дифузія: Перенесення речовин за градієнтом концентрації без витрати енергії та без участі білків-переносників (H₂O, O₂, CO₂).
· Полегшена дифузія: Транспорт за градієнтом концентрації за участю специфічних мембранних білків-переносників (пермеаз) без витрати АТФ.
· Активний транспорт: Перенесення речовин проти градієнта концентрації за допомогою переносників із витратою енергії АТФ або трансмембранного потенціалу.
· Транслокація груп: Активний процес, під час якого субстрат хімічно модифікується під час проходження через мембрану (наприклад, фосфорилювання цукрів фосфотрансферазною системою).
2.4. Принципи систематики та ідентифікації за Визначником Берджі
Систематика мікроорганізмів об'єднує три взаємопов'язані розділи: таксономію (класифікацію), номенклатуру та ідентифікацію. Фундаментальним посібником для класифікації прокаріотів є «Визначник бактерій Берджі» (Bergey's Manual of Determinative Bacteriology).
Основні таксономічні категорії: Домен → Царство → Відділ (Phylum) → Клас → Порядок → Родина → Рід → Вид (Species).
Критерії ідентифікації чистої культури:
· Морфологічні та тинкторіальні: форма клітин, розміри, рухливість, наявність спор/капсул, забарвлення за Грамом.
· Культуральні: характер росту на рідких та щільних живильних середовищах (форма, колір, поверхня, край колоній).
· Фізіолого-біохімічні: тип дихання (аероби, анаероби), відношення до pH та температури, сахаролітична, протеолітична, каталазна, уреазна активність.
· Молекулярно-генетичні: вміст Г+Ц пар у ДНК (%), секвенування гена 16S рРНК, ДНК-ДНК гібридизація.
3. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Завдання 1. Складання метаболічного паспорта ґрунтових мікроорганізмів
Проаналізуйте надані колекційні штами ґрунтових мікроорганізмів та заповніть порівняльну таблицю їхніх трофічних характеристик і біохімічної ролі в агроекосистемах.
|
Вид мікроорганізму |
Джерело Карбону |
Джерело Нітрогену |
Тип дихання |
Агрономічна роль |
|
Azotobacter chroococcum |
Органічні сполуки (вуглеводи) |
N₂ (азотфіксація), NH₄⁺ |
Облігатний аероб |
Несимбіотична азотфіксація, збагачення ґрунту азотом |
|
Rhizobium leguminosarum |
Органічні сполуки (ексудати) |
N₂ (у симбіозі), амінокислоти |
Аероб / Мікроаерофіл |
Симбіотична азотфіксація з бобовими культурами |
|
Nitrosomonas europaea |
CO₂ (автотроф) |
NH₃ / NH₄⁺ (окиснення) |
Облігатний аероб |
1-ша фаза нітрифікації (утворення нітритів) |
|
Bacillus subtilis |
Органічні (білки, крохмаль) |
Органічний N, NH₄⁺, NO₃⁻ |
Аероб / Факультативний анаероб |
Амоніфікація, мобілізація фосфатів, біозахист |
|
Clostridium pasteurianum |
Органічні (вуглеводи) |
N₂, NH₄⁺ |
Облігатний анаероб |
Анаеробна азотфіксація у перезволожених ґрунтах |
Завдання 2. Дослідження біохімічної та ферментативної активності досліджуваних культур
Проведіть лабораторні тести на наявність ключів ферментативних систем у двох наданих чистокутних ізолятів (Ізолят №1 та Ізолят №2) та занесіть результати в дослідну таблицю (+ позитивна реакція, - негативна реакція).
Методика виконання ферментативних проб:
· Каталазна проба: На предметне скельце нанесена крапля 3% H₂O₂ + біомаса бактеріальної петлі. Поява бульбашок O₂ свідчить про наявність каталази.
· Сахаролітична активність (середовища Гісса): Зміна кольору індикатора (із синього на жовтий) та наявність газу в поплавці свідчать про ферментацію вуглеводів.
· Протеолітична активність (утворення H₂S та індолу): Почорніння смужки з ацетатом свинцю свідчить про виділення H₂S; рожеве кільце з реактивом Ерліха — про утворення індолу.
|
Біохімічний тест / Фермент |
Субстрат / Індикатор |
Ізолят №1 (Bacillus) |
Ізолят №2 (E. coli) |
|
Каталазна активність |
3% H₂O₂ |
+ (інтенсивне виділення O₂) |
+ (виділення O₂) |
|
Ферментація глюкози |
Середовище Гісса з глюкозою |
+ (кислота, без газу) |
+ (кислота і газ) |
|
Ферментація лактози |
Середовище Гісса з лактозою |
- (колір не змінюється) |
+ (кислота і газ) |
|
Утворення індолу |
МПБ / реактив Ерліха |
- |
+ (рожеве кільце) |
|
Утворення сірководню (H₂S) |
МПБ / папір з (CH₃COO)₂Pb |
- |
+ (почорніння паперу) |
|
Гідроліз крохмалю (амілаза) |
КАА / розчин Люголя |
+ (зона просвітлення) |
- |
Завдання 3. Ідентифікація невідомого бактериального ізоляту за Визначником Берджі
Використовуючи дихотомічний ключ Визначника Берджі, визначте родову належність досліджуваного бактериального ізоляту на основі його морфологічних, тинкторіальних та біохімічних ознак.
Алгоритм роботи з дихотомічним ключем:
· Крок 1. Забарвлення за Грамом → Встановити: Грам-позитивна (+) чи Грам-негативна (-) паличка/кок.
· Крок 2. Відношення до кисню → Аероб, факультативний анаероб чи облігатний анаероб.
· Крок 3. Наявність спороутворення → Спороутворююча (Bacillus, Clostridium) чи аспорогенна.
· Крок 4. Каталазний та оксидазний тести → Каталазопозитивна чи каталазонегативна.
· Крок 5. Зіставлення фізіологічних властивостей з ключем ключових груп Берджі.
4. РОЗРАХУНКОВІ ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
• Задача 1 (Розрахунок коефіцієнта ефективності живлення)
Під час вирощування хемоорганогетеротрофної бактерії на середовищі з 10 г/л глюкози було отримано 4.2 г/л сухої біомаси. Обчисліть економічний коефіцієнт урожаю біомаси (Y = біомаса / субстрат, %) та визначте, яка частка Карбону пішла на конструктивний обмін, а яка — на енергетичний.
• Задача 2 (Діагностика типів метаболізму за середовищами)
У лабораторному досліді бактерії висіяно на два середовища: 1) Мінеральне середовище без органічного Карбону під джерелом світла; 2) Мінеральне середовище з додаванням 0.5% амонію та сахарози в темноті. Встановити, до яких трофічних груп належать мікроорганізми, що дали ріст на 1-му та 2-му середовищах.
• Задача 3 (Аналіз механізму транспорту)
Бактеріальна клітина поглинає глюкозу з середовища навіть за умови, коли її концентрація всередині клітини у 100 разів вища, ніж ззовні. При цьому пригнічення синтезу АТФ отрутою (азидом натрію) повністю зупиняє транспорт. Який механізм транспорту діє в даній ситуації? Обґрунтуйте відповідь.
5. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ РОБОТИ
1. У чому полягає принципова відмінність між конструктивним (анаболізм) та енергетичним (катаболізм) обміном речовин у мікроорганізмів?
2. Наведіть класифікацію мікроорганізмів за джерелами Карбону, Енергії та Електронів. Наведіть приклади для кожної групи.
3. Чим хемолітоавтотрофні бактерії відрізняються від хемоорганогетеротрофних? Яку роль вони відіграють у ґрунтах?
4. Які джерела Нітрогену можуть використовувати аміноавтотрофні та аміногетеротрофні мікроорганізми?
5. Порівняйте чотири основні механізми транспорту поживних речовин через цитоплазматичну мембрану бактерій.
6. Що таке транслокація груп і для транспорту яких сполук вона характерна?
7. Які критерії покладено в основу класифікації бактерій у «Визначнику бактерій Берджі»?
8. У чому полягає суть каталазної, уреазної та сахаролітичної проб при ідентифікації бактерій?
9. Які фізіолого-біохімічні особливості властиві основним ґрунтовим бактеріям (Azotobacter, Rhizobium, Bacillus, Nitrosomonas)?
10. Як знання про тип живлення та метаболізм мікроорганізмів використовуються в технологіях виготовлення і застосування біопрепаратів?
6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
· Кравчук М.М., Іутинська Г.О. Ґрунтова мікробіологія: Навчальний посібник. — К.: Вища освіта, 2011. — 259 с.
· Чорна Т.М. Мікробіологія: Підручник. — К.: Університет ДФС України, 2018. — 340 с.
· Волкогон В.В. та ін. Сільськогосподарська мікробіологія: Навчальний курс лекцій. — Чернігів, 2019. — 210 с.
· Практикум з мікробіології та вірусології / За ред. ВНАУ. — Вінниця, 2020. — 185 с.
· Bergey's Manual of Determinative Bacteriology / 9th Edition. — Williams & Wilkins, Baltimore, 2012.
";