s:56462:"
ІНСТРУКЦІЙНА КАРТА
для проведення практичного заняття № 4
Дисципліна: Технологія виробництва продукції рослинництва
Тема заняття: Збирання зернових культур
Мета заняття: Навчитися визначати способи збирання зернових та зернобобових культур
Оснащення робочого місця: щоденники, інструкційні карти, підручники.
Зміст та послідовність виконання завдань. Користуючись інструкційною карткою та методичними вказівками заповнити щоденник з навчальної практики
Завдання:
1. Описати особливості збирання рідких, низькорослих та полеглих хлібів.
2. Описати особливості збирання врожаю на забур’яненому полі.
3. Описати особливості збирання насінницьких посівів.
5. Описати техніку безпеки та організація збирання.
Методичні вказівки:
Збирання рідких, низькорослих посівів
Рівномірно дозрілі, мало забур’янені, низькорослі хліби варто збирати по можливості прямим комбайнуванням на низькому зрізі.
Рідкі, низькорослі і забур’янені хліби можна збирати роздільним способом у випадках, коли є можливість формувати відносно могутні валки в результаті здвоювання при роботі валкових жниварок ЖВН-6А, ЖВН-6-12, ЖНС-6-12 чи при скошуванні широкозахватними жниварками ЖВН-10.
Щоб добре знімати з різального апарата зрізані стебла і подавати їх вчасно на транспортер жатки, на планках мотовила закріплюють м’які смуги з прогумованого ременя шириною 120 мм. Вісь мотовила установлюють над різальним апаратом або трохи позаду, щоб воно могло добре захоплювати і подавати зрізані стебла на транспортер жниварки. Разом з тим планки мотовила з м’якими смугами повинні бути на такій висоті, щоб зрізані і притиснуті планкою стебла не провалювалися вперед через планку.
Якщо врожайність хлібної маси не дозволяє одержати оптимальний валок, необхідно формувати здвоєні валки. В одній загінці працюють два агрегати з жатками ЖВН-6А. Комбайн, що укладає другий (верхній) валок, рухається по годинній стрілці і включається у роботу після того, як перша машина укладе один валок. У здвоєний валок можна скошувати хліба врожайністю до 15-18 ц/га. Продуктивність комбайна на підборі здвоєних валків підвищується до 50%, а після підбору здвоєного валка на землі залишається удвічі менше колосків, такий валок рівномірніше і краще підхоплюється підбирачем, що поліпшує стабільність завантаження молотарки і якість обмолоту.
Збирання полеглих хлібів
Результати наукових досліджень та досвід кращих господарств показують, що полеглі хліба в більшості випадків доцільно збирати роздільним способом, оскільки внаслідок значної вологості нижніх шарів полеглого стеблостою обмолот його прямим комбайнуванням супроводжується великими втратами.
Поле з полеглим хлібостоєм розбивають на загінки, довгі сторони яких не повинні співпадати з напрямом вилягання. Кращі результати досягаються, якщо колосся відхилене не менш ніж на 45° від напрямку ходу агрегату. Ділянку ділять на два трикутника, кожен з яких збирають окремо. Для збирання полеглих хлібів на жатку повинні бути обов’язково встановлені подільники хлібної маси з регульованими стебловідводами замість носків боковин, які використовуються на збиранні прямостоячих хлібів.
Оптимальна висота зрізу колосових культур, см
Подільники жатки регулюють так, щоб не зім’яти незрізаний стеблостій та запобігти втратам зерна зрізаного колосся. Для цього внутрішній стебловідвід встановлюють так, щоб він відводив стебла до планок мотовила. Зовнішній стебловідвід виносять у бік поля з урахуванням стану хлібостою, щоб запобігти зминанню стебел боковиною жатки. При цьому необхідно забезпечити низький зріз стеблостою, з цією метою пальцевий брус розвертають на 180°. Позитивні результати в таких випадках отримують від застосування двоножевих різальних апаратів, у яких замість пальців різального апарата встановлюють нерухомий ніж.
При збиранні сильно полеглих хлібів, коли значна частина колосів знаходиться нижче зрізу стебел, мотовило працює краще, якщо на різальний апарат жатки встановлені стеблепіднімачі (ліфтери). На жатці комбайна із захватом 4,1 м ставлять 12-13 стеблопідіймачів, а на жатці із захватом 6 м — 18-20. Щоб простір між обшивкою корпусу жатки і стеблопідіймачами не забивався хлібною масою, перший з них встановлюють на п’ятий чи шостий палець справа жатки по ходу комбайна.
Слід пам’ятати, що ексцентрикове мотовило, в тому числі і переобладнане дає позитивні результати лише в тих випадках, коли воно правильно встановлено і відрегульовано.
Залежно від ступеня вилягання хлібів і висоти стеблостою у кожному конкретному випадку нахил пальців змінюють. При збиранні сильно полеглих зернових культур пальці встановлюють під кутом не менше 50 ... 55 ° до горизонтальної площини. Кращий підйом полеглих стебел і підготовка їх до зрізу досягаються виносом мотовила вперед від лінії ножа на 200-500 мм. Для нормальної подачі стебел до різального апарату швидкість обертання граблин мотовила повинна бути в 1,3-1,5 разів більша, ніж поступальна швидкість жниварки.
Скошування полеглої маси на низькому зрізі призводить до надходження у молотильно-сепаруючі органи ґрунту, що є причиною забивання решітки підбарабання. На клавіші соломотрясу, грохоту і решета очистки налипає ґрунт і соломистий ворох. Тому необхідно систематично очищати їх, щоб не допустити втрат зерна із соломою.
Збирання урожаю на забур’яненому полі
Вибір доцільності застосування тих чи інших заходів зі збирання забур’янених посівів сільськогосподарських культур залежить перш за все від видів бур’янів на кожному конкретному полі. Для визначення видового складу бур’янів необхідно провести основне обстеження полів на забур’яненість. Цю роботу на посівах культур суцільного посіву й низькорослих просапних культур краще проводити перед їх збиранням, а високорослих просапних культур — після закінчення робіт по догляду за посівами.
Заходи зі збирання забур’янених посівів сільськогосподарських культур розділяють на агротехнічні та хімічні. Основним агротехнічним заходом є роздільне (двофазне) збирання забур’янених посівів. Збирання роздільним способом дозволяє на 3 доби раніше від запланованого терміну зібрати врожай. Обов’язковою умовою при скошуванні жаткою є необхідна висота зрізу, яка унеможливить притискання валка до поверхні поля та створить ложе («подушку») для швидкого підсихання бур’янів у валку. Слід також пам’ятати, що запізнення зі збиранням може призвести до осипання гороху, а затяжні дощі можуть спровокувати проростання зернових колосових у валках. Тому зібрати посів необхідно протягом 3 днів від дати скошування.
Пряме комбайнування забур’янених і нерівномірно визріваючих посівів можливе лише після попередньої десикації посіву (хімічний захід). За спекотної посушливої погоди обробку десикантами краще проводити вранці чи ввечері. Не рекомендується проводити десикацію, якщо протягом 4-6 годин після обприскування очікується дощ, чи за випадання рясної роси. Від обробки слід утриматись, якщо листки бур’янів укриті шаром пилу, десикант погано потрапляє у рослину, тому краще провести обробку після того, як пройде дощ. Не завжди слід збільшувати об’єм робочого розчину порівняно з рекомендованим, оскільки це призводить до зниження рівня надходження діючої речовини в бур’яни. Щоб досягти високого ефекту в боротьбі з багаторічними бур’янами і унеможливити їх появу на полі в наступному році, слід якомога довше, не виходячи при цьому за оптимальні межі, не проводити механічні обробітки, щоб процес відмирання коренів і кореневищ багаторічних бур’янів став незворотним.
Особливості збирання насінницьких посівів
Вимоги до якості збирання насінницьких посівів більш високі, ніж до збирання посівів продовольчого і кормового призначення, бо важливо не лише зібрати високий урожай, але й отримати насіння з високими посівними якостями.
Основні показники якості насіння — енергія проростання, лабораторна і польова схожість, маса 1000 зерен, вологість і строки післязбирального їх дозрівання — залежать від строків і способу збирання насінницьких посівів, технічного стану зернозбиральних машин, регулювання їх робочих органів на оптимальний режим роботи відповідно до місцевих умов.
Урожай насінницьких посівів зернових культур збирають прямим комбайнуванням та роздільним способом у якомога стислі терміни. Перший використовується при рівномірному дозріванні зерна, низькорослих та відносно чистих посівах та за нестабільних погодних умов. В інших випадках збирання врожаю проводиться роздільним способом. Пряме комбайнування розпочинають при повній стиглості зерна і його вологості в межах 16-18%, проса — при дозріванні зерна у верхній та середній частині волоті; гороху і вики — при побурінні 70-75% бобиків. За несприятливих погодних умов у період збирання врожаю обмолот вимушено проводять при підвищеній вологості зерна (18-22%), передбачивши термінову очистку та сушку насіннєвого матеріалу.
Збирання врожаю та очистку насіння найцінніших сортів та високих генерацій бажано проводити першими. Для очистки зернозбиральних комбайнів та насіннєочисних машин доцільно використовувати культуру, насіння якої легко відділяється.
Передусім у стислі строки слід збирати прямим комбайнуванням пшеницю найбільш заселену клопом-черепашкою, уражену фузаріозом та іншими хворобами зерна, що дає змогу суттєво знизити пошкодженість насіння.
На полях, де передбачається одержання якісного насіння, перед збиранням масиву проводяться обкоси та окремий їх обмолот. На току зерно з крайових смуг складується окремо. Стан окремих посівів може вимагати проведення десикації. Застосування десикантів наприкінці вегетації прискорює на 6-18 днів рівномірне дозрівання. Витрати на проведення десикації компенсуються можливістю прямого механізованого збирання, зменшенням втрат вирощеного врожаю та його якості при зберіганні. Десиканти використовують коли вологість зерна не перевищує 30%. Це відповідає фазі воскової стиглості зерна та настає за 10-15 днів до збирання. Жнива, залежно від погодних умов, можна розпочинати через 5-10 днів після застосування десикантів.
Слід наголосити, що за даними науковців ІР ім. В.Я. Юр’єва кожний відсоток травм у посівному матеріалі зменшує урожайність на 4-6 і до 10 кг/га. Тому бажано, щоб рівень травмування насіння не перевищував 1% (практично ж у більшості випадків він становить 2,0-10%). Зі зростанням відсотка дроблення збільшується і кількість насіння з мікротравмами, яке практично не можна відокремити на очисних і сортувальних машинах. Проведений аналіз показує, що в середньому 70% насіння травмується комбайном, до 25% — навантажувально-розвантажувальними й очисними машинами і 5 % — в природних умовах. Значно впливає на травмування насіння його вологість. Для зернових культур мінімум пошкоджень насіння спостерігається при вологості 17-19%, для гороху, вики, сої, квасолі — 16-17%, для качанів кукурудзи — 11-23%.
З метою доведення насіння до високих посівних кондицій господарства дуже часто декілька разів перепускають зернову масу через сортувальні машини. При цьому встановлено, що один пропуск через навантажувач травмує від 2 до 9% насіння, через ОВП-20 і ОВС-25 — від 3 до 8, а через ОС-4,5М і СМ-4 — від 2 до 7%. Після таких обробок загальне травмування насіння може досягати 100%, а польова схожість може знизитися до 40%.
Починати однофазне збирання слід при настанні повної стиглості (вологість насіння 14-16%).
При двофазному збиранні насіння, як правило, травмується менше, ніж при однофазному, проте у дощові роки більш високоякісне насіння одержують при прямому комбайнуванні. Передчасне скошування у валки призводить до одержання щуплого насіння і недобору врожаю, а запізніле — супроводжується великими втратами і погіршенням якості насіння. Висоту зрізу зернових колосових культур встановлюють залежно від густоти і висоти рослин.
Зернобобові культури, що вилягають, а також культури з низьким розміщенням бобів скошують на висоті 5-8 см. Висота зрізу проса — 12-18 см, гречки — 15-20 см. При збиранні соняшнику висоту зрізу встановлюють на 10-20 см нижче рівня найбільш нахилених кошиків.
Двобарабанні комбайни завжди менше травмують насіння, ніж однобарабанні. Залежно від стану стеблостою рекомендується наступна швидкість обертання барабана (об./хв.): - пшениця і овес – 1000-1200; - жито і ячмінь – 800-1000; - просо – 700-850; - гречка – 500-600; - горох та інші зернобобові – 300-500.
Слід використовувати можливість подвійного обмолоту на однобарабанних комбайнах. Перший раз хлібну масу обмолочують на м’якому режимі при малій частоті обертання барабана і великому зазорі між барабаном і підбарабанником. Віддаль між бичами і кликами підбарабанника встановлюють таким чином, щоб із хлібної маси вимолочувалось 60-80 % зерен. При використанні двобарабанних комбайнів частоту обертання першого барабана молотарки слід зменшити на 200-300 об./хв. у порівнянні з другим (1000-1200 об./хв.). Віддаль між першими барабаном і підбарабанником на 3-4 мм більша, ніж між другим барабаном і деком. Віддаль між барабаном і підбарабанником встановлюється при збиранні на першому молотильному апараті в прийомі 24 мм, а на виході — 6 мм. При збиранні сухого зерна ці величини слід дещо збільшити, а вологого — зменшити. Віддаль необхідно регулювати також і протягом доби, при підвищеній вологості зранку її слід зменшити, а при підсиханні — збільшити. В другого молотильного апарату зазори в прийомі становлять 16 мм, на виході — 4 мм.
Регулювання молотильних зазорів слід проводити кілька разів протягом доби: вранці, коли хлібна маса має підвищену вологість, зазор зменшують; о 10-12 годині — збільшують: о 14-15 годині — збільшують повторно, а о 17-18 годині — зменшують. Залежно від зони і конкретних метеорологічних умов цей час може змінюватися. Застосування оптимальних технологічних регулювань молотарок дозволяє зменшити в 5-10 разів втрати зерна і механічне травмування насіння. При кожному регулюванні комбайна необхідно контролювати ступінь травмування насіння, орієнтуючись по кількості дробленого зерна.
При очищенні і сортуванні насіння потрібно суворо дотримуватися технологічних режимів:
- не допускати перевищення швидкості руху робочих органів (що часто роблять у гонитві за продуктивністю);
- максимально скоротити транспортувальну систему — особливо сильно травмують насіння норії (до 70% всіх транспортних травм), зернопульти і зернонавантажувачі;
- не допускати падіння зерна з великої висоти;
- не допускати збільшення кількості пропусків зерна через зерноочисні машини, правильно добирати потрібні решета і т.д.
Для запобігання додаткового травмування насіння протягом сушіння слід суворо дотримуватись встановлених режимів. Допускається нерівномірність нагрівання зерна в межах 3-4°С, нерівномірність сушіння ±1°С, відносна вологість відпрацьованого теплоносія 65-75%. Не можна перевищувати температуру зовнішнього повітря більш ніж на 10-15°С. Зниження вологості за одне проходження зернової маси не повинно перевищувати для зернових, зернобобових, круп’яних і кукурудзи — 3-4%.
Проведення протягом періоду збирання і підготовки насіння до посіву внутрішньогосподарського контролю за його якістю з визначенням відсотка дроблення, рівня і типу травмування дозволяє навіть на існуючій техніці в багатьох випадках знизити дроблення до 0,4-1,0 %, а травмування — до 20-25 %. На зберігання слід закладати сухе виповнене насіння. Особливої уваги потребує насіння, яке збирали у дощову погоду, а також у морозну (частіше кукурудза) — у такого насіння пошкоджується оболонка.
Критична вологість для насіння пшениці, жита, ячменю становить 14,5-15,5%, проса — 12-13%.
Щоб уникнути ураження насіння грибами, зберігати його треба при вологості нижче за критичну на 3-4%, а для олійних культур — на 2-3%.
На тривале зберігання закладають насіння з вологістю, що нижче критичної, цілком очищене та відсортоване. З моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за вологістю і температурою насіння і повітря, зміною кольору насіння, його запахом, появою осередків самозігрівання і шкідників. Насіннєсховища періодично провітрюють, використовуючи активне вентилювання.
На довговічність насіння несприятливо діють коливання вологості повітря під час зберігання. Щоб насіння зберігалося значно довше, необхідно вологість його понижувати на 4-5% до критичної. З метою запобігання конденсації вологи на насінні відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60-70%, а температура — нижчою, ніж температура приміщення.
Низька вологість поєднана із низькою температурою — ідеальні умови зберігання зерна.
В зв’язку із поганою теплопровідністю зерна зниження температури в його партіях можна досягти лише за рахунок активної (примусової) обробки повітрям, пропускаючи зернову масу через зерноочисні машини або групу транспортерів, застосуванням стаціонарних або пересувних установок для активного вентилювання. Щоб запобігти втратам зерна, необхідно суворо контролювати його стан у відповідності з існуючими рекомендаціями.
Техніка безпеки та організація збирання
Після збирання сільськогосподарських культур в умовах недостатнього зволоження ґрунту важливо зберегти і ефективно використати кожен міліметр продуктивної вологи, що знаходиться в ґрунті і буде надходити у вигляді опадів. Найкращих результатів можна досягти, коли вслід за зернозбиральною технікою будуть невідкладно застосовані агрегати для обробітку ґрунту. В цьому випадку не відбувається процес «спікання» поверхневого шару ґрунту з нижніми шарами, що виключає створення надзвичайно великих брил (понад 200 мм), а крім того, робочі органи ґрунтообробних машин і знарядь у цей період краще розпушують верхній шар ґрунту.
Солому у подрібненому вигляді доцільно рівномірно розподілити на поверхні поля і зразу ж перемішати з верхнім шаром ґрунту та внесеними добривами, використовуючи для цього агрегати комбінованого типу. Використання будь-яких знарядь повинно забезпечити 100% підрізання бур’янів і рівномірне розпушування ґрунту на задану глибину, розрив капілярів у кореневому шарі, що виключає інтенсивне випаровування (непродуктивну втрату) вологи через капіляри в моноліті ґрунту і створює умови для оптимізації щільності нижніх його шарів. У зв’язку зі зменшенням кількості органічних добрив і зниженням норми їх внесення з різних причин у десятки і більше разів досить ефективним заходом накопичення органічної речовини в кореневмісному шарі ґрунту після збирання зернових є пожнивний посів сидеральних культур, районованих у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах.
Контрольні запитання:
1. Охарактеризувати особливості збирання рідких, низькорослих посівів.
2. Особливості збирання полеглих хлібів.
3. Особливості збирання врожаю на забур’яненому полі.
4. Особливості збирання насінницьких посівів.
Щоденник проходження навчальної практики з дисципліни РОСЛИННИЦТВО студента ІV курсу 41 групи спец. «Агрономія» ________________________________________
(Прізвище, ім’я )
|
Дата, тема |
Зміст роботи |
|
12.11.26 р.
Збирання зернових культур |
1. Описати особливості збирання рідких, низькорослих та полеглих хлібів. |
|
2. Описати особливості збирання врожаю на забур’яненому полі. |
|
|
3. Описати особливості збирання насінницьких посівів.
|
|
|
4. Описати техніку безпеки та організація збирання.
|
";